К укрупненным — на перекладных

ГСАУ не разделяет тревоги законников по поводу размытости новой карты и не видит опасности в объединении судов

Делегаты внеочередного XIV съезда судей приехали в столицу не только для того, чтобы избрать судью Конституционного Суда. Больше их интересовало, почему Государственная судебная администрация так спешит с запуском процедуры оптимизации системы. Как выяснилось на форуме, даже руководство ГСАУ еще не до конца понимает, как будет происходить укрупнение учреждений и какими могут быть последствия реформаторского замысла. Впрочем, представители администрации знают: в Канаде с этим проблем нет.

Обурливі аргументи

Після того як делегати з-поміж 6 претендентів на крісло в КС обрали достойного, на їхню думку, одягти вишневу мантію — Віктора Городовенка, настав момент, якого чекала більшість присутніх. Так, володарі мантій приступили до розгляду останнього, але чи не найголовнішого питання порядку денного — «Різне». Здавалося б, назва не говорить про те, що воно є вкрай важливим. Утім, судді порушили болючі для них теми.

Так, Олександр Тиханський з Обухівського районного суду Київської області обурився тим, що служителі Феміди фактично усунуті від обговорення питання стосовно майбутнього укрупнення місцевих загальних судів, створення окружних інституцій та від надання пропозицій. «До того ж незрозуміло, за якою процедурою та до яких судів переводитимуться судді: до тих самих чи до інших», — висловив стурбованість О.Тиханський.

Роз’яснити ситуацію взявся голова ДСАУ Зеновій Холоднюк. Утім, чим більше аргументів він наводив на користь укрупнення, тим більше обурювались учасники з’їзду. При цьому у володарів мантій зростала й кількість запитань до очільника судової адміністрації.

«Вперше почув ці проблемні питання з голосу. Важко зрозуміти тривогу, яка є в суддів на сьогодні. Адже питання оптимізації визначено нормативними документами», — зазначив З.Холоднюк.

За його словами, завдяки об’єднанню в судах збільшиться штатна чисельність володарів мантій. «Це для того, щоб будь-яка справа розглядалася конкретно в цьому суді, а не передавалася до іншого. При цьому доступ до правосуддя буде, адже приміщення судів збережуться. Колегія суддів виїде в будь-яке приміщення, де розглядатиметься справа. У суддів буде певна спеціалізація, тому справи розглядатимуться швидше та якісніше», — переконував керівник ДСАУ, а із залу лунали обурливі вигуки суддів.

Україна — не Канада

Володарі мантій відреагували на аргументи, наведені З.Холоднюком, купою запитань, зокрема: як правосуддя залишиться доступним для громадян, якщо їм доведеться для захисту своїх прав та інтересів їхати за не один десяток кілометрів? У деяких населених пунктах автобус, яким можна дістатися до райцентру, де розташований суд, курсує раз чи 2 рази на тиждень.

«Можу розповісти, як це відбувається в інших країнах», — розпочав голова ДСАУ, але його слова викликали сміх у залі: мовляв, про зарубіжний досвід можна багато говорити, та варто розуміти, як це працюватиме в нашій державі.

Проте така реакція суддів не зупинила З.Холоднюка: «Наприклад, у Канаді справи розглядаються не тільки в центральному суді, а й у школах, клубах, тобто максимально наближених для людей місцях», — зазначив очільник судової адміністрації.

«Де ми, а де Канада?» — почулось із задніх рядів. Одна із законниць поцікавилася: якщо судді змушені будуть їздити по області, то їм має виділятися автомобіль і водій, адже, напевно, не всі служителі Феміди вміють кермувати?

З.Холоднюк визнав, що суди не забезпечені транспортом, однак нічого страшного в цьому, на його думку, немає. «Ми не можемо сказати,що завтра буде службова машина, в яку можна сісти й поїхати в будь-яку точку регіону. Проблема існує. Якщо вона є, будемо думати, як її вирішити», — пояснив він.

«Ви все обговорюєте в Києві. Привезіть тих експертів у наш район. Будьте до нас ближчі. Приїдьте, подивіться, в яких умовах живуть люди. Подивіться на ті дороги!» — закликала учасниця з’їзду.

Втім, З.Холоднюк знайшов, що відповісти й на такий закид. За його словами, в найближчі роки питання з дорогами буде вирішене. Проте судді не поділяють оптимізму голови ДСАУ.

Кореспондентка «ЗіБ» запитала в суддів, як вони сприймають аргументи судадміністрації. «Подивімося на поки що єдине доступне широкому загалу обґрунтування ДСАУ про укрупнення установ. Так, 7 листопада Вища рада правосуддя розглянула обґрунтування щодо необхідності ліквідації Першотравневого, Садгірського й Шевченківського районних судів м.Чернівців та утворення на їх базі Чернівецького окружного суду», — розповів Дмитро Мовчан з Ленінського районного суду м.Дніпропетровська.

Він нагадав: причиною ліквідації трьох установ та утворення нової є оптимізація видатків державного бюджету. «З тієї самої підстави пропонується ліквідувати Чигиринський районний суд Черкаської області. Тобто головним критерієм укрупнення визначено економію бюджетних коштів. Хотілося б нагадати: метою реформи має бути забезпечення ефективного доступу до правосуддя, навіть ціною збільшення бюджетних витрат. Зараз є висока ймовірність, що може вийти навпаки», — застеріг Д.Мовчан.

Застереження без уваги

Турбують володарів мантій не тільки наслідки укрупнення, а й поспіх у проведенні цієї процедури. Тож законники поцікавилися в З.Холоднюка, як скоро з’являться нові установи.

«Мета — вийти в цьому році на указ Президента про створення окружних судів. А питання реорганізації, ліквідації та створення… Якщо до кінця 2018 року впораємось із цим завданням, буде дуже добре. Можливо, це буде тягнутися і до кінця 2019-го. Це не означає, що завтра буде указ — і все відразу змінимо. Процедура довга й непроста, але із чогось потрібно починати», — намагався заспокоїти голова ДСАУ. Втім, жодним словом не обмовився, хто саме поставив таку мету: судова адміністрація чи президентська.

За підрахунками ДСАУ, зникне майже 400 храмів Феміди. Так, сьогодні кількість місцевих загальних судів — 663. «Це включаючи суди Автономної Республіки Крим, 32 суди Донецької та 18 судів Луганської областей, які знаходяться на території проведення АТО і не працюють», — уточнив З.Холоднюк.

Після укрупнення буде 266 чи, можливо, 270 окружних судів. Наприклад, у Миколаївській області з 24 судів залишиться 7 (кількість зменшиться на 70%), у Чернігівській з 24 — 8 (67%), у Донецькій з 55 — 19 (65%), у Полтавській з 31 — 11 (65%), у Сумській з 20 — 7 (65%), у Вінницькій з 29 — 11 (62%), у Львівській з 29 — 11 (62%), у Черкаській з 23 — 9 (61%). До речі, у Києві замість 10 районних судів має з’явитися 5 окружних.

Утім, за словами З.Холоднюка, це ще не точні числа та не остаточний варіант. Попередньо проводитимуться консультації: пропозиції направлені в апеляційні суди, також їх отримають місцеві загальні суди.

«Жодного рішення без згоди голів апеляційних судів прийнято не буде», — пообіцяв керівник ДСАУ. Також він додав: чисельність працівників апарату в цих судах не скоротиться, а от чисельність посад володарів мантій зменшиться приблизно на 100. З.Холоднюк запевнив: скорочуватимуть лише вакансії.

Хоча служителі Феміди не надто вірять таким обіцянкам, у рішенні з’їзду записали: визнати недостатніми заходи ДСАУ щодо інформування суддів, громадськості про оптимізацію системи — утворення окружних установ. Також попросили Президента відтермінувати початок оптимізації, а ВРП та Вищу кваліфікаційну комісію суддів — не допустити застосування конкурсних засад при переведенні законників.

Утім, усім відомо, як органи, до яких звертається з’їзд, реагують на прохання. На думку експертів, ДСАУ отримала вказівку згори й виконуватиме її, незважаючи на застереження суддівського корпусу. Адже складається враження, що судова адміністрація навмисно не бачить, у чому небезпека укрупнення, і заплющує очі на непродуманість процедури. І все для того, щоб, як уважають фахівці, виконати поставлене кимось ізгори завдання — очистити систему від «непотрібних» володарів мантій.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Чи варто зливати кілька судів у один?

Олег ПРУДИВУС,
голова Запорізького окружного адміністративного суду:

— У першу чергу потрібно серйозно подумати над розробкою логістичної стратегії. Що стосується великих міст, то там уже є, так би мовити, усталені районні суди, то, можливо, й немає сенсу їх об’єднувати. Якщо в суді працює 3—4 судді, то, може, і варто їх укрупнити. У будь-якому випадку до вирішення цього питання необхідно дуже ретельно підійти, а не робити це нашвидкуруч. Навіщо укрупнювати великі суди? Наприклад, у Запорізькій області є такі великі міста, як Мелітополь, Бердянськ. У них розташовані міськрайонні суди. Вважаю, їх не варто об’єднувати з іншими. Як і 7 районних суддів Запоріжжя.

Віталій КУЗЬМИШИН,
голова Вінницького апеляційного адміністративного суду:

— Все, що сприятиме ефективності правосуддя, потрібно втілювати в життя. Тому потрібно проаналізувати, чи будуть ефективними та доступними для людей укрупнені суди. Якщо суди в багатьох районах не будуть ліквідовані, а стануть філіями укрупнених судів, то ми розуміємо: доступ до суду не втрачається. З точки зору ефективності: необхідно дивитися на те, як відбуватимуться судові засідання, чи необхідно буде колегії суддів їздити з одного приміщення до іншого. Якщо всі ці механізми будуть налагоджені, то, вважаю, нічого критичного тут немає. Є невеликі суди, в яких працює кілька суддів. Чи ефективно це з точки зору використання бюджетних коштів? Мабуть, що не ефективно.

Стосовно того, що судді нарікають: не запитують їхньої думки щодо укрупнення. По-перше, недавно відбувся круглий стіл, де обговорювалися ці питання. По-друге, я б у судовій системі виділяв окремо питання процесуальної (цим займається суддя) та адміністративної (апарат, ДСАУ, голова) діяльності. До повноважень судді належить здійснення правосуддя. Інтереси суддів представляє голова установи. Кожен має свій напрям діяльності. Чи потрібно з питання укрупнення проводити якийсь міні-референдум? Вважаю, що не варто.

ОПИТУВАННЯ «ЗіБ»

Чи може аргументом на користь укрупнення слугувати неможливість сформувати колегію для розгляду кримінальних проваджень?

«За своїми наслідками, оптимізація — більш серйозна реформа, ніж утворення ВС»

Володимир КРИВКА,
суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області:

— Сьогодні судді з пересторогою ставляться до оптимізації. Думаю, це нормальна реакція. Нова судова мапа була оприлюднена місяць тому на круглому столі. У першу чергу було показано, як цю процедуру бачать Державна судова адміністрація та Вища рада правосуддя. Судді ще не знають, як працюватиме електронний суд. Адже, щоб запрацювали окружні суди, необхідно запровадити нові підходи в роботі електронного судочинства та відповісти на запитання: як розподілятимуться справи? як розглядатимуться невідкладні справи, наприклад виборчі, якщо вони будуть розподілені суддям з віддалених районів? як узагалі працюватиме Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система? Адже є населені пукти, де відбуваються збої в електропостачанні.

Зрештою, на мій погляд, за своїми наслідками, оптимізація — більш серйозна реформа, ніж утворення Верховного Суду. Адже вона проводитиметься на всій території України та стосуватиметься судів, які розглядають найбільшу кількість справ.

За останні 5 років до нашого суду надійшло 8 кримінальних проваджень, які потребували колегіального розгляду. Жодного разу ми не утворили колегію у зв’язку з тим, що один або 2 судді були слідчими суддями у справі й не могли брати участі в колегіальному розгляді. Виходить, що це менше ніж 2 справи на рік. Думаю, такі статистичні дані характерні для кожного малого суду. Якщо це один з аргументів оптимізації, то він не сумірний зі статистичними даними. Вирішити це питання можна, зекономивши й бюджетні кошти, так: достатньо записати в законі, що справи (коли санкція статті передбачає позбавлення особи волі більше ніж на 10 років) розглядаються суддею одноособово, а якщо сторона захисту або обвинувачення вимагає, то у складі колегії. Така норма колись діяла. До речі, 2/3 таких справ розглядалися суддями одноособово.

«Проблему нестачі кадрів можна вирішити, призначивши суддів, а не ліквідуючи суди»

Дмитро МОВЧАН,
суддя Ленінського районного суду м.Дніпропетровська:

— У теорії все дуже легко: на карті позначили один окружний суд та оптимальну відстань до нього в кілометрах з населених пунктів у окрузі. Але на практиці виходить інакше. Фактично всі суди залишатимуться в своїх старих приміщеннях. Щоб брати участь у колегіальному розгляді справи, суддя повинен буде долати десятки кілометрів. І це в умовах незадовільного стану дорожньої інфраструктури та нерозвиненого транспортного сполучення. У більшості випадків — за рахунок власних коштів. Це все час, і зрозуміло, що всі інші справи, призначені на цей день, суддя вимушений буде знімати з розгляду або взагалі не призначати їх на такі дні. Так само й сторони судового процесу. Щоб добратися до суду, вони змушені будуть багато годин витрачати на вирішення тільки одних логістичних завдань. Таким чином, ми, швидше за все, матимемо ефект «недоступності правосуддя».

Залишаються незрозумілими й багато інших питань. Наприклад: як у старих приміщеннях будуть обладнані нові місця для роботи приїжджих суддів (місце для ознайомлення та роботи зі справою, нарадча кімната тощо)? як оперативно провести збори суддів у разі необхідності?

Непереконливими є окремі доводи на користь укрупнення стосовно неможливості в багатьох судах розглянути кримінальне провадження колегіально через відсутність достатньої кількості суддів. По-перше, наприклад, у 2017 р. на розгляді суддів нашої установи перебувало 631 кримінальне провадження. Лише 41 з них розглядалося колегіально (менше ніж 10% від загальної кількості). По-друге, проблему нестачі кадрів можна вирішити, заповнивши вакантні посади та призначивши суддів, а не ліквідуючи місцеві суди. Процедура укрупнення може призвести до негативних наслідків.