Последняя точка в судопроизводстве

Частный исполнитель — средний класс: богатым не станешь, но и бедным не будешь

Уже в ближайшее время в Украине начнут работу частные исполнители: 80 первых представителей новой профессии получили удостоверения. Об опыте работы института, преимуществах и рисках профессии рассказали европейские коллеги и эксперты.

Складова верховенства права

Забезпечення верховенства права в Україні неможливе без проведення комплексної реформи судочинства, однією з важливих стадій якого є виконання судових рішень. Про це говорили європейські експерти під час міжнародної конференції «Становлення та функціонування системи приватного виконання судових рішень: європейський досвід та тенденції». Організаторами заходу виступили Центр комерційного права спільно з Міністерством юстиції України, проектом ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», координатором проектів ОБСЄ в Україні та програмою USAID «Нове правосуддя».

Важливо, щоб суди не тільки приймали справедливі рішення, а й щоб їх виконували. Про це сказав головний менеджер проектів офісу координатора проектів ОБСЄ Джеффрі Ерліх. Тому необхідно розвивати інститут приватних виконавців. Він вважає, що перша їх група «буде основним кістяком» і її діяльність буде важливою для всієї системи.

Заступник керівника відділу сприяння розвитку демократії та врядування місії USAID в Україні, Білорусі та Молдові Деніель Райан звернув увагу, що згідно з позицією Європейського суду з прав людини судочинство без виконання судових рішень — це ілюзія. Коли виконання відсутнє, інвестори не довіряють судовій системі й країні. Він зазначив, що перша група українських приватних виконавців буде відновлювати довіру до суду.

Керівник проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас підтримав колег у тому, що судова реформа не відбудеться без забезпечення виконання судових рішень. Також він назвав суму боргу за рішеннями суду в Україні — $20 млрд. Щоправда, велика частина — безнадійний борг. Проте роботи вистачить і державним, і приватним виконавцям.

Нідерланди: 200-річний досвід

Представник Королівської професійної організації судових виконавців Нідерландів Оскар Янс розповів про досвід виконавчої служби своєї країни, яка бере початок ще із часів Наполеона.

Тут діють виконавці — державні агенти, які збирають податки, й приватні судові офіцери. До системи залучені також нотаріуси, які займаються продажем нерухомості, і муніципальні бюро, котрі можуть стягувати зарплату, а також видавати приписи судовим офіцерам.

Останні є приватними особами, як і українські приватні виконавці. Вони конкурують між собою, що робить їх роботу більш ефективною. Існують великі й малі фірми, що займаються виконанням. Компанії, зокрема фармацевтичні, інтернет-компанії працюють з великими. А маленькі бюро, де 1—2 офіцери та кілька помічників, — з громадянами.

Нині в Нідерландах, де живуть 17 млн людей, налічується 850 приватних офіцерів. До 2001 року останні могли працювати тільки в окремій провінції. А тепер — по всій країні. Це дає можливість компаніям, що мають філіали в різних регіонах, співпрацювати з одними й тими ж виконавцями.

Виселення — емоційна процедура

В офіцерів є завдання, які можуть розв’язувати тільки вони, однак є й інша робота, котру виконують й особи без такого статусу. Йдеться про надсилання листів боржникам, переконування їх сплатити борги тощо. За статистикою, 70% боргів стягують судові офіцери, а 30% — звичайні юристи. У більшості випадків виконавці намагаються домовлятися з боржниками.

О.Янс розповів, що в Голландії  боржника можна виселити із житла, «виставивши все на вулицю». «Це дуже емоційна процедура, і в таких випадках присутня поліція», — зауважив він. Тому судові офіцери регулярно спілкуються з правоохоронцями, аби покращити взаємодію. Також О.Янс додав, що «в Україні думають, що виконавці — це великі хлопці», проте це не так. І в Нідерландах таку професію мають також і жінки.

Заробіток — 10%, штраф — €20000

Експерт розповів і про заробітки. Дохід приватного офіцера залежить від виконаних рішень. В країні діє указ, яким установлено гонорари за різну роботу: за виселення, стягнення коштів тощо, які сплачує боржник за примусове виконання. Ставки — 10%—15% від суми виконаного рішення. В інших випадках виконавець може домовлятися про розмір гонорару з позивачем, який до нього звернувся.

При цьому з вулиці в професію не потрапиш. Для цього треба 4 роки вчитись в університеті й протягом одного року пройти стажування. Також необхідно скласти бізнес-план, який оцінює спеціальна комісія. Крім того, діє система постійної освіти, і за 2 роки необхідно набрати не менше ніж 30 балів.

Окремо зазначалось, що виконавці мають забезпечувати права як позивача, так і відповідача. За порушення правил діяльності можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, винести догану, стягнути штраф у розмірі до €20 тис. або навіть заборонити займатися цією діяльністю «за серйозні порушення, коли зникають гроші».

Польська модель

Під час доповіді О.Янс сказав, що йому важко давати поради українцям, бо голландській системі 200 років і вона складна. Натомість у країнах Східної Європи більш прості системи. Наприклад, у Польщі, про інститут приватних виконавців якої розповів голова Палати приватних судових виконавців Варшави Стефан-Павел Гінтовт. Цей інститут існує тут 20 років, а з 2002-го виконавці перестали бути працівниками суду.

Щоб увійти в професію, тут треба отримати ступінь магістра права й 2 роки проходити стажування. Причому судді, прокурори, нотаріуси звільнені від нього.

Виконавець може працювати по всій країні, однак зараз його діяльність хочуть обмежити територією підсудності апеляційного суду. Виконавець може звернутись до інших органів по допомогу, якщо боржник опирається.

Що стосується заробітків, то їх тут також два види: відносний і фіксований. Є три основні відсоткові ставки за роботу виконавців: 15% — основна, 8% — за стягнення коштів з банківських рахунків, 5% — якщо кредитор анулює свою претензію. Фіксовані ставки встановлені за такі дії, як виселення з житла, накладення арешту.

Наприкінці 2016 року в Польщі функціонували 1569 виконавців. Упродовж останніх 10 років їх кількість збільшилася в 2,5 раза. І щоб не було надмірного зосередження справ у конкретних конторах, з минулого року запроваджено ліміти прийняття справ.

В 2016-му до судових виконавців надійшло 4,5 млн справ. Стягнення були здійснені за 994 тис. справ — приблизно 22%. Що стосується суми стягнень, то було заявлено 52,5 млрд злотих, а стягнено 8,3 млрд, що становить близько 16%.

Обшук без санкції

Судовий виконавець має доступ до бази даних демографічного реєстру, реєстрів нерухомості, суб’єктів господарювання, даних щодо працевлаштування боржника. «Ми можемо отримати інформацію про банківські рахунки боржника, можемо негайно арештувати кошти на банківському рахунку», — повідомив С.-П.Гінтовт. При цьому виконавець може оштрафувати відповідальну особу за ненадання відомостей або надання неправдивої інформації на суму до €500.

Якщо виконавець «дійде висновку, що це необхідно», він може видати припис про обшук боржника, його житла, банківських скриньок і навіть особистих речей.

«Виконавець може зайти в помешкання навіть за час відсутності особи. Для цього йому не потрібне окреме судове рішення», — уточнив С.-П.Гінтовт. Водночас додав, що повинен ураховувати наслідки свого помилкового рішення. Бо, крім дисциплінарної та майнової, виконавець як публічна посадова особа несе кримінальну відповідальність за перевищення повноважень.

Рішення виконавців можна оскаржити в суді, який може видавати приписи з метою правильного виконання рішення. Також контроль щодо ведення офісної та бухгалтерської діяльності забезпечує голова районного суду. Контролюють виконавців міністр юстиції та самоврядний орган — Національна рада судових виконавців.

Інститут у Болгарії

Корисним для України може стати й досвід Болгарії, де перші приватні виконавці з’явились в 2008 році. Про це розповів приватний судовий виконавець Катилін Попов. Територіальна юрисдикція цих службовців — підсудність апеляційного суду. Причому в Болгарії повноваження приватних і державних виконавців однакові.

В 2010 році вони розглянули приблизно однакову кількість справ. Загалом їх було 200 тис., але для України це не показник, бо в Болгарії живуть 7 млн осіб. Утім, із часом більшість кредиторів почали звертатися саме до приватних виконавців, бо їхня робота була більш ефективною. «Ми з ними не конкуруємо», — зазначив К.Попов.

Ризики для України

Також він назвав кілька ризиків для українських приватних виконавців. Одна з основних проблем невиконання рішень — відсутність у боржників активів. Для нас вона загострюється тим, що в Болгарії рівень ВВП на душу населення в 2,5 раза більший, ніж в Україні. Тобто в наших громадян ще менше грошей.

Звідси перший ризик: у вітчизняних виконавців менше повноважень, а у боржників — коштів. Другий — непрозорість активів у нашій країні нівелює успіх виконавців. Третій — «інтенсивне залучення суддів» до процесу. Можна оскаржити будь-які дії виконавця в суді, що затягує процес та робить його дорожчим. В Болгарії на законодавчому рівні обмежили можливість судового оскарження дій виконавців.

За словами К.Попова, люди цієї професії можуть цілком нормально жити. «В Болгарії виконавець — середній клас. Багатим не станеш. Бідним теж не будеш», — розповів він. І додав, що складність роботи «середня, робота більше технічна». Водночас болгарські приватні виконавці мають «великий рівень свободи», проте й високу відповідальність.

Відтак, на думку експерта, вони можуть отримувати задоволення від роботи. Хоча його псують «популісти, які активізують негативне ставлення людей». Як із цим боротись? Потрібна активна позиція профільних асоціацій.

***

Очевидно, специфіка роботи вітчизняних приватних виконавців буде відрізнятись від діяльності колег з інших країн, що зумовлено нашими реаліями. Попереду багато викликів: непрозорість активів, корупція, відсутність у людей грошей тощо. В умовах обмеженої винагороди за роботу існує ризик зловживання правами з боку недоброчесних осіб. Однак першим представникам нової професії «ЗіБ» бажає успіху в нелегкій справі — напрацюванні практики та становленні інституту, без якого неможливо повною мірою забезпечити верховенство права.