Позаботьтесь о потомках!

Процедуру наследования доли в ООО целесообразно предварительно определить в уставе общества

На основе анализа судебной практики хозяйственных судов можем сделать вывод о стремительном росте количества корпоративных споров, причиной чего — законодательная неурегулированность соответствующих правоотношений. Так, длительное время остается нерешенным вопрос, чем именно является объект корпоративных прав, который наследуется: долей в уставном фонде, корпоративными правами в целом или правом на вступление в общество?

Правомочність на управління

Суди та правники додержуються двох позицій.

Перша полягає в тому, що спадкоємець отримує лише право на частку в товаристві, а не право участі в управлінні його господарською діяльністю. Адже прийняття спадкоємця до складу учасників ТОВ вимагає проведення загальних зборів та ухвалення відповідного рішення про його включення до кола учасників товариства.

Друга позиція — спадкоємець спадкує не тільки право на частку, а й автоматично вступає до складу учасників ТОВ, якщо статут не містить застережень із цього приводу. У такому випадку право на участь в управлінні товариством та на частку в статутному капіталі підтверджується документами, що посвідчують право на спадщину.

Звернімося до норм законодавства із цього питання. Так, згідно із ч.3 ст.167 Господарського кодексу корпоративними є відносини, «що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав». При цьому корпоративними правами, є «права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами» (ч.1 вказаної статті).

Права учасника визначені ст.10 закону «Про господарські товариства», ст.116 Цивільного кодексу, ст.88 ГК. Отже, особа, яка володіє часткою в статутному фонді, наділяється правомочністю на участь в управлінні справами товариства, оскільки майнова частка є невід’ємною частиною корпоративних прав.

Закон чи кодекс?

Відповідно до положень ч.1 ст.100 ЦК право участі в товаристві належить до категорії особистих немайнових прав. Частиною 1 ст.1219 ЦК передбачено, що до складу спадщини не входять права та обов’язки, які нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, «зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами».

Разом з тим ч.5 ст.147 ЦК, яка стосується господарських товариств, визначає: частка в статутному капіталі ТОВ переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи — учасника товариства, якщо статутом не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших його учасників.

Натомість ст.55 закону «Про господарські товариства» містить протилежну норму, яка передбачає для спадкоємця тільки переважне право вступу до товариства. При відмові від цього або неприйнятті правонаступника до товариства йому видається в грошовій або натуральній формі частка в майні, яка належала спадкодавцю.

Як бачимо, має місце колізія норм права. Відповідно до листа Міністерства юстиції «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» від 26.12.2008 №758-0-2-08-19 у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання».

Отже, за загальним правилом, колізію слід усунути шляхом використання акта, виданого пізніше, — нової редакції ЦК. А ст.147 ЦК містить лише один виняток для автоматичного переходу частки до спадкоємця — обмеження для цього в статуті товариства.

Разом з тим відповідно до ч.5 ст.89 ЦК зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, установлених законом, — з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.

Юридичний факт смерті учасника ТОВ спричиняє зміну складу учасників такого товариства, що вимагає внесення відповідних змін до установчих документів. Отже, вступ спадкоємця до складу учасників товариства має бути затверджений загальними зборами.

Меншість керує?

У п.4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин» від 25.02.2016 №4 визначено: за змістом стст.130, 147 і 166 ЦК та стст.55 і 69 закону «Про господарські товариства», у разі смерті (ліквідації) учасника ТОВ спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Наприклад, у постанові від 22.11.2016 (справа №911/1262/16) ВГС зазначив, що після набуття частки в статутному капіталі в спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене ст.55 закону «Про господарські товариства», проте в цьому разі не йдеться про автоматичне набуття ними права участі в товаристві; прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників ТОВ належить до компетенції загальних зборів. Отже, тільки після прийняття вищим органом ТОВ позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) може стати учасником відповідного товариства. У свою чергу товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. Чинне законодавство не обмежує ТОВ у такому праві.

На практиці непоодинокими є випадки, коли учасник товариства, який помер, мав частку в статутному капіталі товариства меншу, ніж 50%. Отже, спадкоємець самостійно не може провести загальні збори, які будуть повноважними.

Відповідно до п.2.30 постанови пленуму ВГС до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців (правонаступників) померлого (ліквідованого) учасника правомочність загальних зборів визначається без урахування частки, яка належала померлому (ліквідованому) учаснику. Отже, під час установлення правомочності загальних зборів слід ураховувати голоси інших учасників, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100% голосів.

За такого підходу учасник, який володіє мінімальною часткою в статутному фонді, має право провести загальні збори самостійно та відмовити в прийняті до ТОВ спадкоємця померлого учасника, що порушує права останнього. Прикладом такої ситуації може бути справа №911/1262/16, коли учасник, який володів часткою в розмірі 35%, провів загалі збори та відмовив у прийнятті до складу учасників ТОВ спадкоємця, якому належить 65% статутного фонду. Водночас суд визнав недійсними загальні збори, проведені спадкоємцем учасника із часткою 65%.

Вступ у ТОВ без згоди учасників

З аналізу судових рішень убачається, що господарські суди до прийняття постанови пленуму ВГС №4 мали переважно протилежний погляд на вказану проблему.

Так, ВГС у постанові від 27.03.2013 (справа №5010/674/2012-К-25/15) прийшов до іншого висновку, посилаючись на ті ж норми матеріального права: «Якщо статутом не передбачено, що перехід частки до спадкоємців допускається лише за згодою інших учасників товариства, то перехід права на частку в статутному капіталі (її частини) тягне перехід до спадкоємця прав, що належали учасникові-спадкодавцеві, а отже, і право на участь у товаристві». При цьому, як зазначає ВГС, перехід частки відбувається «за фактом смерті фізичної особи — учасника товариства, що підтверджується документом, який посвідчує право на спадщину, і не потребує отримання спадкоємцем згоди інших учасників на його вступ до товариства».

Аналогічне трактування ч.5 ст.147 ЦК міститься в постанові ВГС від 18.12.2012 (справа №5004/879/12), а також у правових висновках, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду від 17.03.2016 (справа №К/800/43621/15).

Усунути колізію

Отже, патові ситуації, а також випадки порушення корпоративних прав учасників товариства та їхніх спадкоємців є непоодинокими та будуть мати місце до подолання законодавцем колізій у нормах права. Зокрема, слід привести у відповідність до прийнятого пізніше акта (ЦК) норми закону «Про господарські товариства». Після цього в судовій практиці потрібно закріпити єдину позицію щодо об’єкта корпоративних прав, що спадкується.

Наразі перевагу в судовій практиці має перша позиція: спадкування лише частки в товаристві, а не права участі в ньому. Тому учасникам товариств задля захисту корпоративних прав своїх майбутніх спадкоємців залишається тільки заздалегідь деталізувати в статуті порядок вступу до кола учасників товариства спадкоємців, а також визначити відсоток голосів учасників (їхніх представників), за умови присутності яких загальні збори учасників уважаються повноважними.