Во ВСП в очередной раз напомнили о правилах задержание законников и пообещали оперативно сотрудничать с прокуратурой
Разъяснение Высшего совета правосудия относительно правил взятия под стражу судей, задержанных на месте преступления, вызывало недовольство у некоторых парламентариев и общественных активистов. Совет даже обвинили в «продаже индульгенций для коррупционеров». В свою очередь коллегиальный орган еще раз подтвердил неизменность своей позиции, но пообещал, что затягивать с предоставлением согласия на арест законников не будет.
Місце для дискусій
Суперечки викликало трактування ст.126 Конституції, яка передбачає, що «без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину».
З точки зору Ради, це положення означає, що суддю дійсно можна затримати, але не більше того. Якщо, на думку прокуратури, він має бути взятий під варту, з дозволом на застосування такого запобіжного заходу необхідно звертатися до ВРП.
Разом з тим існує й протилежна думка щодо тлумачення цієї норми. Відповідно до неї «затримання», про яке йдеться в Основному Законі, — це не процесуальна дія, яку можна вчинити без згоди Ради, а ситуація, після якої змінюється правило обрання запобіжних заходів. Тобто, якщо суддю було затримано, має місце «виняток». «З норми Конституції зрозуміло, що у випадку, коли суддю було затримано під час або відразу ж після скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, недоторканність (необхідність згоди Вищої ради правосуддя на затримання, тримання під вартою чи арешт) не діє. Тобто в цьому випадку суддя має ті самі гарантії від свавільного тримання під вартою, що й звичайна людина: для взяття під варту потрібне рішення суду. І саме так уже встигли застосувати це положення Конституції суди, зокрема апеляційна інстанція», — наголосив заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Такої ж думки дотримується й народний депутат Єгор Соболєв: «Пряма норма Основного Закону передбачає: якщо суддю спіймали на місці злочину, він не користується недоторканністю. Це логічно, і ми пропонували поширити цю норму на всіх, у тому числі на народних депутатів. А в результаті маємо класичний зразок ситуації, коли закон починають перекручувати». Більше того, за словами парламентаря, коли Президент просував зміни до Основного Закону, то саме таким чином пояснював застосування цього положення.
Невдоволення окремих представників громадськості тим, як Рада трактує Конституцію, стало причиною мітингу під стінами колегіального органу. На переконання учасників заходу, ВРП намагається створити таку систему, яка дозволятиме суддям-корупціонерам уникати відповідальності, і навіть продає їм індульгенції.
Права передусім
Те, що норма Конституції потребує роз’яснень, визнають і у ВРП. «Положення Основного Закону двозначні. А оскільки йдеться про обмеження основоположного права на особисту свободу, цю двозначність, на мій погляд, можна тлумачити лише одним способом — на користь особи, в цьому випадку судді», — наголосив член Ради Анатолій Мірошниченко.
До того ж, як відзначив голова ВРП Ігор Бенедисюк, їхні роз’яснення ґрунтуються не тільки на Конституції, а й на змінах до Кримінального процесуального кодексу, ухвалених разом із законом «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до ст.482 КПК суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком ситуацій, коли:
— ВРП дала згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням;
— суддю затримано під час або відразу ж після скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження скоєння злочину, відвернення чи попередження його наслідків або забезпечення збереження доказів цього злочину. Далі у кодексі зазначається, що «суддя має бути негайно звільнений, якщо мета такого затримання (попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину) досягнута».
Таким чином, підкреслили в колегіальному органі, якщо раніше у когось були сумніви, як слід тлумачити законодавство, то зараз вони мають зникнути.
Згода, а не зобов’язання
І.Бенедисюк переконаний, що дотримання процедури, на якій наполягає Рада, не повинне стати суттєвою проблемою для правоохоронців. Це парламент міг упродовж місяця розглядати питання про надання дозволу на арешт, а ВРП працює на постійній основі й має вирішувати такі справи оперативно. Головне, щоб і правоохоронці працювали швидше. «Вища рада правосуддя повинна дізнаватися про затримання судді не із засобів масової інформації, як це відбувається зараз, а з повідомлення правоохоронних органів», — звернув увагу очільник колегіального органу.
Разом з тим голова Ради нагадав слідчим суддям, що надання ВРП згоди на взяття законника під варту ще не означає, що клопотання прокуратури має задовольнятись автоматично. «Відповідно до ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується в разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу», — підкреслив І.Бенедисюк.
За його словами, саме таким принципом керувалася Рада, розглядаючи справи «активістів майдану», в результаті чого понад 30 суддів були звільнені з посад, оскільки безальтернативно обирали арешт, ігноруючи приписи КПК.
Водночас слідчі судді, які вже застосовували до своїх колег такий запобіжний захід, як взяття під варту, можуть не перейматись. Як пояснив очільник ВРП, саме після ухвалення змін до КПК було забезпечено чіткість у розумінні цього питання. А тому до тих, хто «альтернативно» послуговувався Конституцією, ставитимуться лояльно. Хоча, якщо буде відповідна скарга, звісно, розглянуть.
ПРЯМА МОВА
Ігор БЕНЕДИСЮК,
голова Вищої ради правосуддя:
— Ми поділяємо стурбованість суспільства та активістів щодо боротьби з корупцією, бо це є також і нашим завданням. ВРП завжди відкрита до конструктивного співробітництва з представниками громадськості. Попри те що активісти відмовилися заслухати позицію Ради сьогодні, ми почули й завжди чуємо стурбованість спільноти, готові до відкритого та прямого діалогу.
Наразі дискусія в громадському середовищі стосується застережень щодо можливого майбутнього розвитку подій. Ефективне застосування цих норм Конституції, закону «Про Вищу раду правосуддя» та КПК залежатиме від належної координації дій всіх органів держави, причетних до процесу кримінального провадження.
Ще раз закликаємо всіх учасників цього процесу діяти відповідно до повноважень, передбачених чинним законодавством, утримуватися від неналежного тиску та просимо перевести дискусію в правове та конструктивне русло.
Алла ЛЕСЬКО,
член Вищої ради правосуддя:
— Якщо при прочитанні ст.126 Конституції можна було припустити неоднакове розуміння терміна «затримання», то внесені на виконання зазначеної норми зміни до КПК зробили застосування останньої, на мою думку, ще більш ясним і чітким.
У контексті з іншою нормою Основного Закону (ст.29) та ст.176 КПК, згідно з якою затримання особи є тимчасовим запобіжним заходом, строк якого без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати 72 год. з моменту затримання, тільки цей тимчасовий запобіжний захід може бути застосований до судді без згоди ВРП.
Ігор Бенедисюк спробував пояснити позицію Ради учасникам мітингу, але слова йому не дали.
Материалы по теме
ВРП уволила в отставку еще 5 судей (фамилии)
26.03.2024
ВРП уволила в отставку еще 4 судей (фамилии)
19.03.2024
С должностей ушли еще два судьи (фамилии)
14.03.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!