Деньги в сапогах

Перемещение багажа к зоне досмотра самим таможенником не создает состава админпоступка для владельца вещей

Не стоит торопиться с фиксацией административного правонарушения до его окончания. В конце концов не будет даже покушения на проступок, поскольку такая квалификация присуща лишь уголовному праву. На эти нюансы обратил внимание таможенников Апелляционный суд г.Киева.

Допоміг із порушенням

Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі АСК, на початку січня цього року в апеляційній інстанції розглядалася скарга на постанову Солом’янського районного суду столиці про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки Італії Марілени П.

Було розпочато провадження за ознаками адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.483 Митного кодексу, — переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто шляхом надання одним товарам вигляду інших. Таку кваліфікацію дій Марілени П. суддя першої інстанції визнав доведеною.

Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення розгляд справи про проводиться лише в межах з’ясування обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил. Так, суд апеляційної інстанції встановив, що Марілена П. не переміщувала вилучені в неї кошти через митний кордон України з причин, які не залежали від її волі.

Як з’ясувалося після вивчення показань інспектора митного поста «Аеропорт «Київ (Жуляни)», чи то через поспіх, чи то внаслідок бажання допомогти жінці з валізою наявний при ній багаж він самостійно переніс до митної зони для огляду.

Тож АСК залишалося тільки нагадати, що «відсутність фактичного переміщення коштів через митний кордон України з приховуванням їх від митного контролю не утворює складу закінченого адміністративного правопорушення, викладеного в протоколі про порушення митних правил, а є лише замахом на адміністративне правопорушення, відповідальність за який не передбачена нормами чинного МК та КпАП».

Ховати — не приховувати

Крім того, як відзначають в АСК, підставою для скасування постанови Солом’янського районного суду м.Києва стала відсутність у матеріалах справи доказів зміни зовнішніх ознак коштів, виявлених при огляді.

Згідно із законом надання одним предметам вигляду інших — це не проста зміна зовнішніх ознак предмета, а така, що уможливлює віднесення його до предмета іншого виду (так зване камуфлювання). Натомість апеляційний суд установив, що поміщення коштів до коробок відомої торгової марки «не може розцінюватись як надання одним предметам вигляду інших та не охоплюється поняттям приховування товару від митного контролю в розумінні ч.1 ст.483 МК».

У судовому засіданні представник митного органу заявляв клопотання про зміну викладеної в протоколі кваліфікації дій громадянки Італії. Він зазначив, що остання вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання одним товарам вигляду інших, які охоплюються тією ж статтею МК. Тим самим він підтвердив, що митний орган кваліфікацію дій Марілени П. визначив неправильно.

Отже, перевіривши матеріали адміністративної справи, наявні та надані докази в їх сукупності, АСК дійшов висновку, що в діях італійки відсутній склад адмінправопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.483 МК. Керуючись положеннями ст.294 КпАП, апеляційна інстанція постанову місцевого суду скасувала, а провадження у справі — закрила.