Начальник ТУ ГСАУ в Одесской обл. Владимир Куценко:

«Теруправление стало органом-комуникатором между всеми судами Одесской области»

В 2017-ом территориальным управлениям Государственной судебной администрации добавится работы: они будут заниматься финансовым обеспечением не только местных общих, но и административных и хозяйственных учреждений. Как ТУ ГСАУ удается решать проблемы и, несмотря на недостачу средств, необходимых для качественного и эффективного функционирования судебной системы, заниматься реализацией прогрессивных проектов? Этими секретами с нашим изданием поделился начальник ТУ ГСАУ в Одесской области Владимир Куценко.

«Обсяг фінансування судів не залежатиме від того, хто буде розпорядником державних коштів»

— Володимире Дмитровичу, з 2017 року функції розпорядника бюджетних коштів, передбачених для місцевих судів, здійснюватимуть територіальні управління ДСАУ. Чи побільшає роботи в працівників ТУ ДСАУ?

— Так, звісно, обсяг роботи працівників територіального управління значно збільшиться. Нині функції щодо використання бюджетних коштів покладаються на 2 відділи: планово-фінансовий та матеріально-технічний. Загальна чисельність працівників цих підрозділів становить 11 осіб. Наше ТУ ДСАУ обслуговує 280 суддів та 1080 працівників апарату.

З 2017 року ця кількість зросте ще на 80 суддів та 200 працівників апарату. З огляду на обов’язковість та постійне здійснення всіх необхідних нарахувань на кожного окремого суддю, працівника апарату та інших  обсяг роботи працівників теруправління зросте приблизно на 30%. Звісно, це колосальне навантаження, яке потребує розгляду питання про збільшення кількості співробітників теруправління.

— На вашу думку, передання функцій розпорядника бюджетних коштів місцевих судів у одні руки покращить ситуацію з фінансуванням судів чи, навпаки, погіршить її? Чому так вважаєте?

— Чинним законодавством передбачено, що фінансування судів здійснюється відповідно до додатку 8 до закону про державний бюджет, в якому чітко визначена сума на утримання кожного суду в розрізі оплати комунальних послуг, винагороди працівників, витрат на матеріально-технічне забезпечення та ін. Тобто обсяг фінансування судів не залежатиме від того, хто буде розпорядником державних коштів.

— Чи вдасться після таких змін зекономити якісь бюджетні кошти?

— Вдасться зекономити на зарплаті працівників. Тобто, наприклад, за рахунок усіх працюючих у теруправлінні осіб необхідно оптимізувати робочий процес таким чином, щоб виконати всі передбачені законом функції та обов’язки й при цьому заощадити якісь кошти. Крім того, можна зекономити на оптових закупівлях.

— На одному з останніх засідань Ради суддів голова ДСАУ Зеновій Холоднюк заявив, що «для місцевих загальних судів теруправління давно є розпорядниками коштів, і проблем із цим немає». Однак володарі мантій не погодилися з такою думкою. Зокрема, в соцмережах представники місцевих загальних судів співчували колегам з адміністративних та господарських. Мовляв, тепер їм місяцями доведеться чекати на елементарні речі: марки, картриджі. Про комп’ютери та ремонт приміщень вони взагалі можуть забути. Чи поділяєте ви таку стурбованість суддів? Чи відповідає така інформація дійсності?

— Ця інформація, по суті, є викривленою. Дійсно, загальні місцеві суді опинилися в значно гіршому матеріальному становищі, ніж спеціалізовані. Але це пов’язано з обсягом фінансування. Згаданим додатком 8 для утримання спеціалізованих судів передбачено більше коштів, ніж для місцевих загальних. Так, суди загальної юрисдикції Одеської області забезпечені приблизно на 50% від потреби, господарські — близько 60%, адміністративні — близько 75%. Крім того, протягом останніх 5 років узагалі не виділялись кошти на капітальні видатки, які допомогли б побудувати нові приміщення або покращити технічний стан наявних.

«Протягом цього року суди Одеського регіону були матеріально забезпечені лише 
на 50% від потреби»

— Нині у «фінансовому віданні» ТУ ДСАУ перебуває 33 суди. З якими матеріально-технічними проблемами найчастіше стикаються одеські установи? Чи завжди ці проблеми можна подолати?

— Завжди необхідно знаходити вирішення складних питань. Покращення матеріально-технічного забезпечення судів можливе за умови тісної взаємодії та співпраці з органами державної влади на місцях. Так, виділені з місцевих бюджетів кошти могли б бути використані саме на ремонт приміщень, які належать місцевій громаді та які орендує судова влада.

— ТУ ДСАУ вповноважене забезпечувати роботу щодо надання матеріалів для формування пропозицій до проекту закону про держбюджет відповідно до потреб місцевих судів. Як відбувається ця робота? Тер-управління на власний розсуд визначає, якою є потреба судів, чи враховує всі побажання судових установ?

— Формування та внесення пропозицій до проекту закону про державний бюджет теруправління здійснює з урахуванням кількості працюючих суддів та працівників апарату. Обов’язково вивчається та узагальнюється потреба кожного суду: заробітна плата, послуги, відрядження, оплата послуг присяжним та ін. Коригується відповідно до площі та стану приміщень, необхідності ремонтних робіт.

— На скільки відсотків місцеві суди Одеської області забезпечені фінансами в бюджеті-2016?

— Протягом цього року суди Одеського регіону були матеріально забезпечені лише на 50% від потреби. Тобто видатки становили: на заробітну плату — 86%, на товаро-матеріальні цінності — 72, на послуги — 9, на відрядження — 94, на комунальні послуги — 100, на придбання комп’ютерної чи оргтехніки — 4, на реконструкцію судів — 4%.

— До яких наслідків призводить суттєва різниця між сумами, яких потребують суди і які передбачені для них у бюджеті?

— Різниця між потребою та кошторисними призначеннями має безліч негативних наслідків. У першу чергу це призводить до плинності кадрів у судах. А також — до недостатнього забезпечення судів товаро-матеріальними цінностями (марками, конвертами, папером, картриджами, господарським приладдям, меблями, оргтехнікою).

Майже всі приміщення судів потребують капітального ремонту. Недостатня кількість залів судових засідань спричиняє перенесення слухань, а це впливає на строки розгляду справ, збільшення кількості нерозглянутих по суті справ на кінець звітного періоду та скарг громадян. Через те, що не всі суди обладнані пандусами, порушуються права громадян з обмеженими можливостями.

Приміщення, які не відповідають державним будівельним нормам, не дозволяють правильно та зручно розмістити суддів, помічників, секретарів судових засідань, працівників канцелярій, облаштувати відповідні кабінети: для ознайомлення з матеріалами справ, архів та ін. Відвідувачі суду також відчувають ці незручності. Недофінансування системи впливає на якість судових послуг.

«Держава не витратила жодної копійки на запровадження 
та реалізацію проекту «Електронний суд»

— У судах Одещини реалізується чи не найбільше прогресивних ідей. Так, тут функціонують два модельні суди, апробовується електронний суд, створена Асоціація слідчих суддів. Чи багато потрібно коштів на це?

— Громадська організація «Асоціація слідчих суддів України» існує виключно за рахунок коштів її членів. Протягом усього часу свого існування вона висунула пропозиції щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, які були надіслані суб’єктам законодавчої ініціативи.

— Розкажіть, будь ласка, про результати реалізації проекту «Електронний суд». Які досягнення в цій сфері? Які проблеми в питаннях доступу до правосуддя, підвищення якості судочинства вдалося подолати завдяки електронному суду?

— Реалізація проекту «Електронний суд» розпочалася з моєї участі в міжнародній конференції в Об’єднаних Арабських Еміратах у 2013 році. Побачивши результати роботи іноземних колег, я вирішив використати отриманий досвід. Створив робочу групу, метою якої було опрацювання нормативно-правової бази, перевірка технічних можливостей нашого електронного документообігу, поетапне залучення до участі в проекті інших державних органів та установ.

За підтримки проекту США з міжнародного розвитку USAID, ДСАУ Рада судів прийняла рішення щодо запровадження проекту «Електронний суд» у трьох судах Одещини, колективи яких дали згоду на його реалізацію. Держава не витратила жодної копійки на запровадження та реалізацію проекту. Проект USAID надавав допомогу в забезпеченні цих судів комп’ютерною та оргтехнікою.

Ефективність електронного суду вже доведено: документи можна отримати дуже швидко, вдається зекономити кошти держави та громадян, час суду, органів, які співпрацюють з ним. За період існування проекту «Електронний суд» держава зекономила 150 тис. грн., потенційна економія становить 4 млн грн.

— Сьогодні Одещина доволі неспокійний регіон. Почастішали випадки втручання в роботу судів, заподіяння матеріальних збитків установам та шкоди здоров’ю суддів. До повноважень ТУ ДСАУ належить взаємодія з органами суддівського самоврядування, судами, правоохоронними органами в питанні забезпечення незалежності, недоторканності й безпеки суддів місцевих судів. Чому не вдається виконати цю функцію й гарантувати безпеку храмам Феміди та володарям мантій?

— Звичайно, взаємодія з правоохоронними органами є. Однак, як і інші органи влади, нині вони також відчувають недостатнє фінансування та кадрові проблеми. Ці чинники безпосередньо впливають на можливість забезпечення порядку в суді, гарантування безпеки суддям та працівникам апарату.

Крім того, на жаль, почастішали випадки «замовних дій» з боку так званих активістів, які безпідставно підбурюють суспільство, тим самим здійснюючи тиск на суддів і прагнучи отримати рішення на користь «замовника». Відсутність у правоохоронних органів можливості запобігти таким діям, безкарність за проступки породжує ще більше таких проявів.

— Скільки місцевих загальних судів Одещини забезпечені охороною? Скільки взагалі не охороняються?

— Нині 4 районні суди м.Одеси охороняє головне управління Національної поліції в Одеській області. 29 судів регіону обладнані системами охоронно-пожежної сигналізації з виведенням на пульт централізованого спостереження.

— 15 жовтня виповнилося 6 років з того часу, як ви очолили ТУ ДСАУ. Що вважаєте своїм найбільшим досягненням?

— Найбільшим досягненням вважаю те, що наша установа стала комунікатором між усіма судами Одещини, судами інших регіонів, центральними органами судової влади та іншими держорганами. Одеський регіон по праву може вважатися ініціатором багатьох проектів та пропозицій, завжди займає активну позицію щодо вдосконалення роботи судової системи.

Я отримав сертифікат університету штату Мічиган з питань судового адміністрування, є тренером, викладаю у Національній школі суддів, мої публікації постійно з’являються в юридичних виданнях.

— За 6 років ще не набридло займатися адмініструванням судів? Не плануєте змінити професію?

— Ні, не набридло. Мені подобається ця сфера діяльності, і я маю багато ідей щодо адміністрування.

— Свого часу майже 2 роки ви пропрацювали в Біляївському районному суді Одеської області. Чому так швидко залишили суддівську професію?

— Залишив посаду судді з двох причин: матеріальної та через сімейні обставини.

— Чи допоміг суддівський досвід на посаді начальника теруправління ДСАУ?

— Допоміг. Отримав професійні знання, навички. Робота теруправління тісно пов’язана з діяльністю та функціонуванням судів.

— Чи не забирає адміністрування судів весь вільний час? Чим займаєтеся на дозвіллі?

— Майже весь час займає робота, але вільний обов’язково проводжу із сім’єю. Моє хобі — це верхова їзда та мотоцикли.