«Я не читаю книг, я их пишу»

Чиновники заверили, что обеспечение соблюдения законов для них важнее очередной «налоговой реформы» от Минфина

Минфин пообещал внести на рассмотрение Кабмина законодательные изменения относительно усовершенствования налоговой системы. При этом об изменении ставок налогов речь не идет. Вместо этого акцент делается на улучшении администрирования налогов. Законодатели восприняли документ с «осторожным оптимизмом», однако отметили, что прежде всего нужно решить проблему с соблюдением закона фискалами.

Сором’язлива відкритість

Документ був розміщений на сайті міністерства для обговорення ще на початку осені. А 23 вересня з’явилась оновлена версія. На V податковому форумі Асоціації правників України, що проходив того ж дня, директор департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Мінфіну Юрій Романюк пообіцяв: хоча проект має бути затверджений Кабміном та переданий до парламенту в стислі строки, міністерство врахує всі зауваження і пропозиції.

Представляючи документ юридичній спільноті, чиновник акцентував увагу на змінах щодо адміністрування податків і зборів. За його словами, одна з комплексних пропозицій полягає в тому, що всі обов’язки податківців та особливості функціонування електронного кабінету платника мають бути виписані в Податковому кодексі. «Аби потім не було непорозумінь між Державною фіскальною службою та платниками з приводу того, як він буде працювати, якими є його складові та функції», — пояснив Ю.Романюк.

Крім того, передбачається запровадження єдиного казначейського рахунку для всіх податкових платежів, за винятком податку на додану вартість та акцизу. Водночас у Мінфіні відзначили, що, швидше за все, ці правила запрацюють із 1 січня 2018 року, аби і в ДФС, і в платників був час підготуватись.

Міністерство задекларувало курс на відкритість: там обіцяють розміщувати на сайті ДФС «усе, що можливо». Передусім ідеться про оприлюднення плану-графіка документальних перевірок. Також хочуть вести реєстр відстрочення та розстрочення грошових зобов’язань податкового боргу.

Правда, передбачається, що податковою базою займатиметься не ДФС, а Мінфін. Народний депутат Андрій Журжій назвав це одним з головних завдань нововведень. За його словами, адміністратором може бути або структурний підрозділ міністерства, або підпорядкована йому установа, а користуватися реєстром можуть і Мінфін, і ДФС, і платники.

«Грошей нема, та ви чекайте»

Автори проекту анонсували введення відповідальності за неповернення платникам надмірно сплачених коштів. Щоправда, не персональну для винних чиновників, а «фінансову відповідальність держави». При цьому Ю.Романюк уточнив, що йдеться про неповернення не тільки ПДВ, а й усіх інших податків. Хоча й визнав, що нинішня система відповідальності за невідшкодування ПДВ «працює недосконало». Очевидно, сподіватися на бездоганну роботу нової системи також не доводиться.

Однак представник Мінфіну все одно поставив відшкодування в залежність від наявності коштів у держбюджеті. «Питання в тому, чи будуть у держави кошти на те, щоб сплачувати платнику ще й штрафні санкції», — зазначив він. Цю проблему пропонується розв’язувати за рахунок взаємозаліку боргу держави та податкових зобов’язань платника.

На посилання фіскалів на дефіцит коштів звернув увагу й старший партнер ЮФ «КМ Партнери» Олександр Мінін. Він навів приклад, коли ДФС мотивувала невідшкодування податку тим, що «в бюджеті на 2016 рік передбачено безліч важливих соціальних заходів, тому бюджет потребує грошей». «З юридичного погляду, там якоїсь відмови вже немає. Платник має право на відшкодування за законом, а податкова навіть не спромоглася щось сказати по суті», — зауважив правник.

Також планується наділити функціями аудиту й опрацювання боргів обласні підрозділи ДФС. Натомість районні інспекції мають перетворитись на сервісні служби.

Розробники проекту спробували трохи просунутись уперед у питанні обмеження невластивих фіскалам повноважень. Наприклад, передбачено скасування обов’язку надавати документальне підтвердження інформації на запит ДФС у ході проведення зустрічної перевірки, а також права працівника податкового органу отримувати від платників копії документів, не пов’язаних з об’єктом перевірки.

ПДВ: новації

Пообіцяли й покращення в системі адміністрування ПДВ. Зокрема, пропонується заборонити зняття податкового кредиту, якщо є підозри щодо фіктивності фірми-контрагента в ланцюжку операцій. Тобто питання у фіскалів виникатимуть до компанії, щодо якої є підозри, а не до всіх контрагентів.

Кроком уперед можна вважати запровадження єдиного реєстру відшкодування ПДВ. У Мінфіні визнали, що два списки «лише призвели до плутанини». При цьому передбачається вдосконалити процес відшкодування, аби він був «максимально автоматичним». Ідеться про скасування висновків ДФС, які подаються до Державної казначейської служби, за якими остання повертає гроші.

А.Журжій відзначив, що після скасування висновків ДФС тільки податкове повідомлення-рішення, внесене до реєстру, зупинятиме відшкодування ПДВ. «Розумію, що будуть тисячі ППР, але все-таки дати висновок і сформувати ППР — це різні процедури. Якщо ППР немає — казначейство автоматично формує реєстр на відшкодування і відшкодовує», — прокоментував він ініціативу.

Водночас О.Мінін звернув увагу на допомогу Верховного Суду. Йдеться про позицію ВС із приводу того, що позови мають бути не про відшкодування податку, а про зобов’язання податкової дати висновки. При цьому невідомо, як складеться ситуація, коли суд зобов’яже ДФС дати такий висновок, а потім його скасують.

Крім того, пропонується заборонити розірвання договорів про електронну звітність між податковою і платниками. Втім, у фіскалів буде право зупиняти реєстрацію окремих податкових накладних, якщо вони засумніваються в операції. Очевидно, що таким правом податківці будуть активно користуватися. Й платнику доведеться доказувати, що підприємство «живе», має реальних директора та бухгалтера.

На думку О.Мініна, проблеми з розірванням договорів щодо подання електронних документів не повинно бути. Адже, за ПК, у більшості випадків вони просто не потрібні. «Законодавець зобов’язав подавати накладну в електронному вигляді. Для цього платник не повинен домовлятись з податковою, що вона цю накладну прийме», — пояснив він.

«Мертві» канікули

Автори реформи вирішили цього разу не чіпати ставок податків, а зосередились на внутрішньому ресурсі й на тих процедурах, які заважають бізнесу працювати. «Наскільки це вдалося — краще судити самому бізнесу», — зазначив А.Журжій.

Однак деякі зміни у фіскальному навантаженні все ж передбачені, в тому числі щодо податку на прибуток. Зокрема, пропонується запровадити нульову ставку податку на прибуток для малих підприємств на 5 років. Утім, більшість правників говорять, що канікулами навряд чи будуть активно користуватися, що підтверджує попередній досвід уведення такої ставки. Цю позицію підтримують і в податковому комітеті ВР. «Норма про податкові канікули — гарна річ, яка, на мій погляд, не спрацює, адже вона вже була. 150 чи 170 суб’єктів нею скористалися, тому, думаю, норма буде втрачена в комітеті. Вона не має жодного сенсу», — сказав А.Журжій.

Також передбачається можливість перенесення збитків минулих періодів під час реорганізації підприємств, запроваджується прискорена амортизація основних фондів фізичним особам. А підприємцям, які сплачують податок на доходи фізосіб, надається право враховувати у витратах суми сплаченого акцизного податку, рентну плату й амортизацію.

Чиновник має нести відповідальність

Під час дискусії говорили про те, що в Україні не найгірше податкове законодавство, однак кульгає його виконання. О.Мінін відзначив, що сьогоднішня ситуація свідчить швидше не про застосування законів, а про певний «договірняк» між ВР, яка їх приймає, і податковою службою та платниками, котрі їх використовують. «Наприклад, за законом відшкодування ПДВ є, але податок не повертається», — сказав юрист. При цьому, на його думку, треба починати з парламенту, який щороку, на порушення принципу стабільності, ухвалює зміни до ПК наприкінці року. Своїми порушеннями законодавці показують поганий приклад усім іншим.

Правда, правник відзначив і те, що платники почали активніше відстоювати свої права в судах, і останні вже виносять рішення про незаконність нарахування фіскалами податкових зобов’язань на підставі норм, прийнятих менш як за півроку до нового звітного періоду. Йдеться про нарахування транспортного та земельного податків.

Проте суб’єктам господарювання все одно доводиться витрачати чимало часу та коштів на судову тяганину з фіскалами. Причому в переважній більшості випадків платники виграють такі суди, однак іноді їм це влітає в копійку. Наводився приклад, коли під час перевірки інспектор зрозумів, що порушень не виявить, але таки запропонував підприємцю заплатити певну суму. Мовляв, усе одно вам щось напишемо, а в суді доведеться сплачувати судовий збір, витрачатись на юристів...

Наявність значної кількості програних у судах справ визнають і в ДФС. «Дійсно, процент виграшу становить 10—20%», — повідомив директор департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження служби Дмитро Донець. Хоча зазначив, що фіскали працюють над зміною підходів до доказової бази й віднедавна намагаються не оскаржувати рішень у безперспективних справах. Проте великою мірою це зумовлено тим, що держоргани нині також повинні сплачувати судовий збір.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Олександр Кравець запропонував спосіб розв’язання проблеми безпідставних донарахувань податків і штрафів. «Єдине, що може вирішити питання, — це індивідуальна відповідальність перевіряльника, який порушив закон і нарахував податкове зобов’язання», — зауважив він.

Колегу підтримав суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Євген Мацький. Він зазначив, що часто в суді представники ДФС просто не можуть обгрунтувати позиції фіскального органу.

Пропозиція знайшла підтримку й серед адвокатів. Наголошувалося, що горе-чиновників слід притягати не тільки до адміністративної, а й до кримінальної відповідальності. Адже акт перевірки — це офіційний документ. І внесення до нього завідомо неправдивих відомостей може вважатися зловживанням владою, службовою недбалістю тощо.

Разом з тим правники пов’язали зменшення кількості спорів із ДФС із дією мораторію на перевірки. Вони зауважили, що податкові перевірки фактично перекладаються на адміністративні суди: податкова пише «нікчеми», які оскаржуються в суді, а він змушений установлювати зв’язок суб’єкта з господарською діяльністю, реальність господарських операцій тощо.

Щоправда, директор департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС Мар’яна Куц повідомила:  швидше за все, наступного року мораторію вже не буде. На цьому, за її словами, наполягали народні депутати, які й голосували за мораторій.

Чи буде робота юристам?

«Хочу вибачитися перед юридичною спільнотою за те, що в цьому році вам буде трошки менше роботи, бо нового кодексу на 400 сторінок ви не побачите», — пожартував А.Журжій на початку свого виступу. «Роботи юристам буде більше. Тому що буде нормальний економічний розвиток, буде більше інвестицій. І нам краще заробляти гроші на цьому, ніж на останньому клієнтові, який іде з України», — відповів серйозно О.Мінін.

При цьому він наголосив, що в податковій реформі Україна — попереду всього світу. Та згадав нещодавнє спілкування з ірландськими колегами, в яких узагалі немає електронних баз для роботи із законодавством. Там раз на рік друкують зміни і доповнення до законів, і в платників та юристів немає потреби відстежувати постійні новели. «Спілкувався з німецькими фахівцями з податкового законодавства. Вони теж зазвичай використовують документацію на паперових носіях. Тому що не так багато змін, які доводиться враховувати», — розповів О.Мінін.

Отже, можна зробити два основні висновки: по-перше, потрібно перестати постійно перекроювати ПК, а по-друге, слід забезпечити неухильне дотримання чинного законодавства, передусім органами влади.

КОМЕНТАР «ЗіБ»

Олександр МІНІН, старший партнер ЮФ «КМ Партнери»:

— На форумі переважає думка: «Дякуємо, що немає дуже поганого». Коментуючи проект, я говорив би швидше не про негатив, а про те, що він потребує певного доопрацювання.

Зокрема, залишається ризик блокування податкових накладних. Сьогодні податківці це роблять без повноважень. Якщо надати їм такі права, необхідно забезпечити контроль, оскільки існує можливість зловживання. Надаючи повноваження, треба забезпечити противаги.

Викликає сумніви доцільність запровадження додаткового реквізиту накладних — кодів УКТ ЗЕД. Чи не використовуватиме це податкова як черговий фактор ризику, що призведе до додаткових перешкод? Візьмемо юридичну фірму. У нас на вході, наприклад, оренда будівлі, тобто отримуємо послуги щодо оренди, зв’язок, папір тощо. На виході інший код — юридичні послуги. Якщо знати профіль компанії, питань не повинно виникати. Але без належного механізму контролю кожного разу можуть блокувати накладні, тому що на виході в мене не типовий код, він не відповідає тому, що на вході.

Треба брати до уваги, що законодавче врегулювання тих чи інших моментів — це не все. Має бути ще й забезпечено реальне виконання закону.

Марина ТОМАШ, керівник податкової практики АО «Спенсер і Кауфманн»:

— Цікавим було обговорення на форумі запропонованих Міністерством фінансів законодавчих змін. Звичайно, добре, що не передбачається глобальної податкової реформи. Однак у платників податків залишається багато запитань.

Зокрема, щодо запропонованого нового коригування (різниці) фінансового результату на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Раніше такої прямої норми не було, були тільки роз’яснення фіскальної служби, що такі витрати не можна враховувати в податковому обліку. Виключення таких сум із податкових витрат суперечить загальній концепції «зближення податкового обліку з бухгалтерським», оскільки виникає додаткова різниця. Це одне з питань, яким варто було б сьогодні приділити увагу.

На форумі були присутні представники Мінфіну та ДФС. На жаль, участь податківців у таких обговореннях не завжди приносить бажані результати. Під час дискусій представники фіскальних органів говорять, що дослухаються до думки аудиторії, та в подальшому часто її ігнорують.

Загалом Мінфін пропонує непогані зміни щодо адміністрування податків і роботи з податковими органами в електронному «форматі». Якщо все працюватиме, як задумано, — це добре. Бо практика свідчить, що, крім гарних законів, потрібна ще їх належна реалізація.

Сподіваюся, що в найближчі 2 роки ситуація в податковій сфері змінюватиметься на краще. Зі свого боку можу сказати, що відстежуватиму податкову реформу й за можливості обов’язково її коментуватиму. Буду вдячна, якщо експерти дослухатимуться до моїх висновків і пропозицій.