Уголовное производство на основании соглашений требует детального обсуждения с обвиняемым
В течение 2015 года в Чечельницкий районный суд Винницкой области поступил 21 обвинительный акт с соглашениями, достигнутыми во время досудебного расследования, из них 11 — со сделкой о признании вины, 10 — со сделкой о примирении. При этом оснований, предусмотренных пп.1—6 ч.7 ст.474 Уголовного процессуального кодекса для отказа в утверждении сделок, судом не установлено.
Вимоги до змісту
Відповідно до положень ст.469 КПК угоди про примирення та про визнання винуватості укладаються між сторонами після повідомлення особі про підозру.
Зміст згаданих угод відповідає вимогам, передбаченим стст.471 та 472 КПК.
Так, в угоді про примирення вказуються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті, частини статті закону про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її компенсації чи перелік дій, не пов’язаних з компенсацією шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язаний вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 цього кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення, вона скріплюється підписами сторін.
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим укладається у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Так, до суду надійшло 10 обвинувальних актів з угодою про примирення щодо злочинів невеликої тяжкості, з них 9 — за ч.1 ст.185 Кримінального кодексу, 1 — за чч.1, 2 ст.185 КК.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим укладається у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, унаслідок яких шкоди завдано лише державним чи суспільним інтересам.
Так, до суду надійшло 11 обвинувальних актів з угодою про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, з яких:
4 — щодо злочинів невеликої тяжкості (1 — за ч.1 ст.357 КК, 1 — за ч.1 ст.366, 1 — за ч.1 ст.213, 1 — за ч.1 ст.310 КК);
6 — щодо злочину середньої тяжкості (2 — за ч.1 ст.309, 1 — за ч.2 ст.309, 1 — за ч.1 ст.369, 2 — за ч.1 ст.263 КК);
1 —щодо тяжкого злочину (за ч.2 ст.307 КК).
Внаслідок скоєння зазначених злочинів шкоди завдано лише державним та суспільним інтересам.
Підстави самовідводу
Розгляд щодо угод проводиться під час підготовчого засідання з обов’язковою участю сторін угоди, з повідомленням інших учасників провадження.
Неприбуття у судове засідання інших учасників провадження, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення підготовчого засідання, не перешкоджає його проведенню.
Якщо в судове засідання не прибули сторони угоди або одна зі сторін, головуючий призначає дату нового засідання і вживає заходів для забезпечення прибуття цих осіб до суду.
Відповідно до ч.1 ст.76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді рішень Верховним Судом або за нововиявленими обставинами.
Частиною 1 ст.80 КПК установлено обов’язок судді заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених стст.75—79 цього кодексу.
Після виконання вказаних дій головуючий оголошує про надходження до суду обвинувального акта та письмової угоди про примирення чи визнання винуватості, повідомляє про її вид, дату укладення і сторони.
Засідання розпочинається з оголошення прокурором обвинувального акта. Головуючий надає слово прокуророві для оголошення ним короткого або повного, якщо надійшло відповідне клопотання, тексту обвинувального акта. Після цього головуючий, встановивши особу обвинуваченого, роз’яснює йому суть обвинувачення й запитує, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним. Якщо після роз’яснення суті обвинувачення особа заперечує проти затвердження угоди, вона не може бути затверджена. В такому випадку суд постановляє ухвалу про закриття судового провадження у кримінальному провадженні на підставі угоди та повертає матеріали прокурору для продовження досудового розслідування або призначає розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження.
Перевірка на совість
З метою перевірки добровільності та усвідомленості обвинуваченим укладення угоди про визнання винуватості суд обов’язково з’ясовує в обвинуваченого, чи розуміє він, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуте в судовому засіданні, де обвинувачений буде мати весь обсяг прав. Тобто можуть бути допитані свідки обвинувачення, подані клопотання про виклик свідків і докази, що свідчать на його користь.
Суд проводить детальне обговорення з обвинуваченим, аби переконатися, що визнання вини є добровільним і обвинувачений розуміє, що відмовляється від своїх прав, а також суть угоди, яка укладається.
Суд з’ясовує, чи було в обвинуваченого достатньо часу для ознайомлення з угодою про визнання винуватості, і роз’яснює наслідки її укладення, обмеження прав, які із цього випливають, характер обвинувачення, конкретну міру покарання, погоджену сторонами, а також додаткові заходи, які будуть покладені на особу згідно з вироком суду.
Аналогічні права обов’язково роз’яснюються обвинуваченому і під час укладення угоди про примирення.
Суд під час розгляду угод не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні, оскільки межі розгляду встановлено лише змістом угоди про визнання винуватості або примирення, також він не перевіряє фактичних обставин вчиненого правопорушення.
Виконавши зазначені дії, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК щодо змісту та порядку укладення угоди, а також на відповідність закону про кримінальну відповідальність — щодо узгодженої міри покарання, звільнення від його відбування, заслуховує прокурора, думку сторін.
Після проведення вказаних дій суд невідкладно виходить до нарадчої кімнати, про що присутнім у залі судового засідання оголошує головуючий.
Суд, переконавшись, що угода може бути затверджена, відповідно до ч.1 ст.475 КПК ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Угоди про примирення, укладені між потерпілим та підозрюваним та угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором та підозрюваним, що надійшли до Чечельницького районного суду Вінницької області протягом 2015 року, відповідають вимогам КПК та закону; підстав, передбачених пп.1—6 ч.7 ст.474 КПК для відмови у затвердженні угод, судом не встановлено.
Протягом 2015-го суд не постановляв ухвал про відмову в затвердженні угоди. Складних та спірних питань при розгляді цієї категорії кримінальних проваджень у суддів Чечельницького райсуду не виникало.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!