Дело чести

Судебными спорами конкуренты могут давить на ваш бизнес, занимая выгодную для себя позицию на рынке

Обжалование судебных решений, способы противодействия рейдерству и вопросы защиты интеллектуальной собственности сквозь призму судебной практики — такие темы обсуждались во время очередной встречи членов Клуба корпоративных юристов и финансистов, которая недавно состоялась в г.Киеве.

Антирейдерський аудит

Щороку від рейдерських дій потерпають близько 1300 підприємств, а результативність рейдерських нападів становить 80—90%. Таку невтішну статистику навів керівник практики контрактного права, адвокат адвокатського об’єднання «Вдовичен та партнери» Андрій Молчанов, який розглянув форми та методи ефективного захисту й активної протидії цьому явищу.

Основними факторами, що збільшують ризики рейдерської атаки на підприємство, крім наявності цінних активів, на думку експерта, є корпоративні конфлікти, неконтрольована кредиторська заборгованість, узурпація влади однією особою, відкритість даних про компанію та її активи й проблемні судові справи. За наявності одного або кількох таких чинників варто пильнувати та звертати увагу на можливі ознаки недружнього поглинання, якими можуть бути листи незрозумілого змісту від маловідомих організацій (котрі згодом будуть використані як доказ отримання підприємством певної інформації), проведення підозрілих перевірок органами контролю, негативна PR-кампанія в ЗМІ тощо.

В рамках мінімізації загрози рейдерських нападів пан Молчанов радить провести антирейдерський аудит підприємства або його окремих активів. Зокрема, варто перевірити установчі та інші внутрішні документи, правоустановчі документи на основні активи, документообіг на підприємстві та вивчити інші питання за напрямами «судові справи», «дебіторська та кредиторська заборгованість», «персонал та менеджмент» тощо.

За результатами аудиту визначається перелік необхідних рекомендацій. «Залежно від конкретної ситуації, можливо, необхідно буде реструктурувати бізнес, обтяжити активи іпотекою, відкоригувати процедури прийняття рішень органами управління підприємством, запровадити жорстку процедуру переважного права на купівлю акцій чи корпоративних прав», — зауважив юрист.

Безумовно, план дій щодо захисту підприємства є унікальним для кожної компанії, адже схеми недружнього поглинання розробляються також «індивідуально». Але спільними рисами стратегії захисту є оперативність у реагуванні на будь-які дії рейдерів: забезпечення обтяження активів підприємства, недопущення незаконного відчуження активів чи корпоративних прав, а також ініціювання кримінальних проваджень і судових справ.

Практика — критерій істини

Про оскарження судових рішень на прикладах 2015—2016 років розповів членам клубу партнер адвокатського бюро Pragnum Дмитро Жуков. Він переконаний, що найбільш дієвим способом легального впливу на рішення судді (незважаючи на його процесуальну незалежність при розгляді справи) є надання стороною процесу рішень Верховного Суду в аналогічному спорі. Навіть при незадовільному вирішенні спору в першій інстанції ця практика при оскарженні виступить як обгрунтування неправильного застосування норм матеріального права.

Також експерт назвав архаїзмом положення Господарського процесуального кодексу про право суду залишити позов без розгляду в разі неподання позивачем доказів, визначених суддею, а не позивачем. На його погляд, це має бути усунено законодавцем. «Господарський спір — це класичний арбітраж, де кожна сторона обгрунтовує свою позицію тими доказами, які вона обирає самостійно. Нав’язування судом обов’язку надавати додаткові докази та подальша ухвала за ст.81 — це обмеження права сторони на доступ до правосуддя», — зауважив він.

Але ключовим аспектом успішного оскарження має бути відповідність змісту та форми документа, що подається до суду. Навіть дуже переконлива апеляційна скарга може бути не допущена до розгляду за наявності формальних помилок. «Належне посвідчення копій, наявність усіх відміток у платіжному дорученні про сплату судового збору і правильне визначення його розміру в разі заявлення кількох позовних вимог, а також перевірка довіреності на право підпису і подання саме апеляційної чи касаційної скарги та строку її дії, — необхідні елементи успішного оскарження судового рішення», — переконаний юрист.

Захист обличчя

Компанії ведуть судові баталії у сфері інтелектуальної власності переважно для того, щоб захистити свою репутацію, отримати конкурентну перевагу на ринку і грошову компенсацію.

Про деякі нюанси судового захисту інтелектуальної власності розповіла радник, адвокат, керівник практики інтелектуальної власності, IT і антимонопольного права АО «Спенсер і Кауфманн» Тетяна Харебава. Зокрема, вона назвала «найбільш судові» об’єкти інтелектуальної власності. На її думку, до топ-3 входять:

• торгові марки та комерційні найменування;

• об’єкти авторського права (комп’ютерні програми, музичні, образотворчі та аудіовізуальні твори);

• винаходи (фармацевтичні препарати, агрохімічні препарати, технології).

Так, захист торгових марок, безумовно, є справою честі. Це обличчя бізнесу або окремих його сегментів і, відповідно, ключовий актив компанії. Також існує потреба втримувати ринкову позицію, адже підробки або схожі до ступеня змішування товари де-факто витісняють з ринку товари оригінальні. Ну і, звичайно, важливо втримувати конкурентну перевагу: судові спори — це один із засобів тиску на конкурентів і отримання вигідної позиції на ринку.

Проаналізувавши тенденції судової практики, юрист дала кілька рекомендацій, як слід формувати позовні вимоги, чи потрібно просити про забезпечення позову в спорах про порушення прав на торгову марку та як правильно підібрати й надати суду доказову базу, якщо права порушуються в Інтернеті.

На прикладі судових кейсів Т.Харебава показала, як «юристи-першопроходці» створюють прецеденти у справах про захист прав на комп’ютерні програми, телеформат, бренди, комерційні найменування, а також як ці гучні справи впливають на формування судової практики в IP-сфері.

Після виступів спікерів відбулася панельна дискусія за участю постійних членів клубу, в рамках якої було розглянуто кілька цікавих кейсів з останньої судової практики великих українських підприємств. Наприкінці зустрічі, за доброю традицією, відбувся обмін досвідом за філіжанкою кави, а також розіграш призів від партнерів клубу. Наступне (восьме) засідання клубу відбудеться вже восени.