Чтобы все боялись ...

Адвокаты призвали коллег заставить других уважать себя

Время идет, меняются локации для встреч и их участники, а проблемы у адвокатов остаются те же. Они снова и снова констатируют: заниматься адвокатской практикой в Украине стало опасно, и не только для защитников по уголовным делам. Выход из ситуации, на первый взгляд, достаточно прост - заставить себя уважать, обеспечив тем самым спокойное выполнения профессиональных обязанностей.

Історія питання

Оскільки ситуація з тиском на адвокатів в останні кілька років погіршується, адвокати стали зустрічатися майже регулярно. Кожного разу звучать скарги, причому не стільки на процесуальні порушення з боку сторони обвинувачення чи упередженість суддів, скільки на прояви фізичного тиску. Висаджені в повітря машини, «коктейлі Молотова» у вікна будинку, погрози та навіть напади безпосередньо в залі суду, «доброзичливці» в під’їздах будинків — все це потроху стає звичною практикою.

Учергове ці питання обговорювалися на круглому столі, присвяченому проблемам адвокатури України. Втім, запрошені до участі в дискусії керівники Національної асоціації адвокатів України, представники парламенту та столичної прокуратури цей захід проігнорували, тож загалом обговорення пройшло в досить вузькому колі тих, хто і так у курсі проблеми. Водночас усі пропозиції та думки, висловлені під час заходу, організатор — голова правління МГО «Міжнародна ліга захисту прав громадян України» Едуард Багіров — обіцяв направити до Генпрокуратури, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ.

За словами адвокатів, погрожують не тільки тим колегам, які працюють у кримінальних провадженнях, а й представникам у цивільних процесах. Так, адвокат у справі про розлучення зазнав нападу 4 рази. Що найцікавіше — нападника спіймали не правоохоронці, а сам адвокат.

Піддають вогню й ті правоохоронці та очільники різних державних інституцій, які відразу ту чи іншу особу, котру лише підозрюють у скоєнні кримінального правопорушення, називають злочинцем. Тим самим у суспільстві створюється образ «адвоката-покидька», який захищає «клієнта-негідника». Все це — не чекаючи вироку суду. Як наслідок, на адвокатів нападають агресивно налаштовані громадяни, впевнені в справедливості своїх дій, а головне — їхні вчинки схвалюють у суспільстві.

Усе це проблема не стільки адвокатури, зауважили під час обговорення учасники зустрічі, скільки суспільства. Адже окремі особи, заважаючи адвокатам провадити свою професійну діяльність, зокрема щодо захисту прав та інтересів громадян, тим самим обмежують права людини.

«Око за око»

Адвокати скаржаться не вперше, але суттєвих зрушень не видно. «Якщо ми будемо сидіти і чекати, то нас тут по одному закопають», — такі думки лунали під час обговорення.

Так, можна згадати звіт НААУ про порушення прав адвокатів в 2013—2016 рр., який асоціація поширює між органами влади та міжнародними організаціями, та зміни до закону про адвокатуру, що незабаром збираються винести на розгляд парламенту. Однак навряд чи можна стверджувати, що зміни до законодавства розв’яжуть усі проблеми, більшість з яких лежить швидше в площині ставлення (читайте — виконання) до чинних норм правових актів.

Вирішити ці питання можна і з наявним інструментарієм. Для початку — не давати спуску жодному кривднику. Якщо права адвоката порушені, то конкретну особу слід притягнути до відповідальності, говорять правники. Це повинно стосуватися не тільки резонансних випадків, як-от: побиття чи вбивство, а й ігнорування адвокатських запитів.

Так, висловлювалися пропозиції щодо необхідності визначення в НААУ особи, відповідальної за складні аспекти адвокатських запитів, щоб всі питання можна було адресувати конкретній людині. Крім того, пропонується розробити щось на зразок пам’ятки для адвокатів у частині притягнення до відповідальності за ненадання відповідей на запити. Трапляються випадки, говорять адвокати, коли не всі колеги в регіонах знають, як реагувати на подібні порушення чи до кого звертатись.

Не варто уникати й паперової роботи, міркують адвокати: «Подавайте заяви про вчинення кримінальних правопорушень щодо вас, документуйте випадки тиску, вимагайте притягнення до дисциплінарної відповідальності правоохоронців. Тільки так можна покласти цьому край!».

Більше того, адвокати радять колегам працювати на випередження: підозрюючи можливу провокацію стосовно себе, задекларувати перед професійною спільнотою непричетність до певних дій з боку правоохоронців. Автор такої пропозиції зауважила, що свого часу, знаючи, що їй можуть щось підкинути, реєструвала такого роду заяву в місцевій колегії адвокатів.

І, звісно, як завжди буває, коли обговорюється порушення прав адвокатів, постало питання права на зброю: «Якщо потенційні нападники знатимуть, що адвокати можуть і відстрілюватися, трагічних випадків може поменшати». Звичайно, не кожен після ухвалення відповідного закону піде купувати зброю, кажуть правники, але в адвоката повинна бути така можливість. Утім, попри всі аргументи «за», якщо адвокати не візьмуться за лобіювання такої пропозиції, навряд чи вона отримає підтримку в парламенті.

Підсумовуючи викладене, учасники дискусії зазначили: слід зробити так, щоб адвокатів поважали та боялись. Щоб боялися порушити їхні права, розуміючи, яка відповідальність за це чекає.

Крім того, адвокати стверджують, що необхідно запровадити дієві механізми притягнення правоохоронців до відповідальності.

Чи потрібен захисникам омбудсмен?

На порядку денному стояло й питання запровадження в Україні інституту адвокатського омбудсмена. Ініціатива сприймається загалом схвально, хоча є зауваження, що ця справа не на часі.

З другого боку, присутні на круглому столі адвокати сумнівалися в тому, чи є сенс створювати ще одну інституцію? Адже, по-перше, в Україні діють органи адвокатського самоврядування, які мали б виконувати функцію із захисту адвокатів. А по-друге, в країні вже є уповноважений Верховної Ради з прав людини. Як зауважують адвокати, Валерія Лутковська вибірково брала участь у справах окремих колег. «За яким критерієм такі справи обиралися, незрозуміло», — коментують юристи.

Тож чи допоможе в нинішній ситуації ще один орган — не відомо. Пропозицій щодо того, чим повинен займатися такий омбудсмен, що робити та як взаємодіяти з органами адвокатського самоврядування, також не пролунало.

P.S. Можна сказати, що адвокати розійшлися з черговим усвідомленням того, що треба щось робити, аби не було пізно. Чи матиме ця дискусія результати, побачимо згодом.