Сквозь оценочные жернова

Могут ли служители Фемиды, фамилии которых не дают покоя политикам, рассчитывать на продолжение карьеры?

Высшая квалификационная комиссия судей завершила проведение первичного квалификационного оценивания первой сотни законников - претендентов на «бессрочные» мантии. 73% тех, кто появился на проверку, успешно ее прошли. Среди всех этих «квалификационных дел» судей отличается одно, которое позволяет по крайней мере предположить, какая судьба ожидает тех служителей Фемиды, в отношении которых возбуждены уголовные производства и фамилии которых не сходят с языков политиков. И в зависимости от того, будут ли в ближайшее время внесены изменения в Конституцию, карьера этих обладателей мантий может сложиться по-разному.

Поставити на паузу

31 березня пролунав фінальний кваліфоцінювальний свисток: до фінішу дійшли 69 осіб з 94-х, які з’явилися на іспит. Вирішена доля 12 законників: їх відправили на перепідготовку до Націо-
нальної школи суддів, а потім знову запросять на повторне кваліфоцінювання.

Ще 12 володарів мантій чекають, поки ВККС з’ясує «обставини, виявлені під час вивчення досьє», та проведе додаткову перевірку. Серед цієї дюжини — Оксана Царевич з Печерського районного суду м.Києва. Її прізвище часто згадувалося у ЗМІ, адже вона розглядала резонансні справи, фігурантами в яких проходили представники нинішньої влади. Останнім часом О.Царевич цікавить пресу ще й через кримінальне провадження, відкрите за ч.2 ст.375 Кримінального кодексу.

Вона стала першою із тих суддів, до яких у можновладців є певні претензії, хто потрапив в кваліфоцінювальні жорна. Ще до початку її екзаменування експерти прогнозували: ВККС відкладе розгляд цього питання. Та й самі представники суддівської спільноті рекомендували не поспішати з оцінкою «проблемних» законників.

«Наявність порушеного кримінального провадження не означає, що суддя в чомусь винен. Як повідомляють самі судді, у більшості відкритих прокуратурою кримінальних проваджень немає перспективи навіть дійти до суду. Тому питання щодо кримінальних проваджень — до прокуратури, а питання стосовно оцінювання таких суддів — до ВККС... На мою думку, питання оцінювання суддів, щодо яких порушено кримінальні провадження, потрібно відкладати доти, доки останнє не буде завершене», — наголосила на одному із брифінгів голова Ради суддів Валентина Сімоненко.

Однак, на думку фахівців, відкладення розгляду справи не може замінити собою прийняття рішення. Але взагалі це дозволяє членам комісії потягнути час, адже жоден документ не визначає, скільки може тривати пауза з висновком ВККС щодо кваліфоцінювання. Напевно, все залежатиме від того, чи готова буде комісія взяти на себе відповідальність та ще до завершення кримінального провадження винести свій вердикт.

Нейтральна позиція

«Справа Царевич» стала показовою в тому плані, на яке рішення комісії варто розраховувати «проблемним» служителям Феміди, попри будь-який рівень професійної кваліфікації. Так, столична суддя стала чи не єдиною з майже сотні осіб, кому вдалося вразити своїми блискавичними та правильними відповідями на поставлені запитання не тільки членів ВККС, а й журналістів. Та й з тестами і практичним завданням О.Царевич впоралася на «відмінно». Очевидно, комісія могла б одразу визнати її здатною продовжувати суддівську кар’єру, якби не одне «але».

«Загальновідома інформація, що під час революції гідності певна кількість суддів приймала рішення стосовно того, що називають справи майдану, автомайдану та мирних зібрань. Таких суддів приблизно 300. Може, менше. Відомо, що певну кількість розглядали й ви, приймали рішення. Скільки таких справ ви розглянули?» — поцікавився голова ВККС Сергій Козьяков під час співбесіди з О.Царевич.

«Жодна особа, яка була у мене в судовому засіданні, не сказала, що вона є учасником того чи іншого громадського об’єднання, організації, протестного руху. Враховуючи, що я юрист і керуюся виключно нормами закону, можу запевнити: жодне процесуальне законодавство не містить визначення таких категорій справ, як справи майдану чи проти майдану», — відповіла представниця Печерського райсуду м.Києва.

«Якщо на хвилину припустити, що під час цих подій, про які всі ми знаємо, до вас потрапляли справи щодо порушення правил дорожнього руху», — продовжив очільник комісії. О.Царевич на це відповіла: таких справ була значна кількість і виокремити з-поміж них якісь незвичні вона не може. «Повторю, що жодна особа не встала, не сказала: такий-то і такий протокол складений щодо мене, бо я таким чином висловлюю свою громадську позицію. Тому стверджувати, що такі справи розглядалися мною, не можу. Я юрист і мислю категоріями, які визначені тільки в законі», — наголосила О.Царевич.

Тоді С.Козьяков попросив пояснити, чому її прізвище поєднується з «певними справами, що, мабуть, є незвичним для фахового судді». «У Печерському райсуді була спеціалізація не тільки за колегіями (цивільна, кримінальна, адміністративна), а й за складами та категоріями злочинів. Відповідно, в моєму провадженні перебувала значна кількість справ щодо осіб, прізвища яких досить відомі на теренах нашої держави. Тому я пов’язую події, які трапилися зі мною, виключно з розглядом цих справ», — пояснила О.Царевич. До речі, за її словами, жодне з прийнятих нею рішень у «гучних справах» не було скасоване.

На думку експертів, комісія опинилася перед складним вибором: якби вона того ж дня зробила висновок, що О.Царевич може здійснювати правосуддя, то накликала б на себе шквал критики з боку як політиків, так і «представників громадськості», які пильно спостерігали за оцінюванням. «Кваліфікаційники» зайняли, так би мовити, нейтральну позицію. Хоча зрозуміло, що ця пауза не може тривати вічно і врешті-решт постане питання: чи можуть володарі мантій, прізвища яких не сходять з язиків політиків, продовжувати кар’єру? Навіть у тому разі, якщо доведуть свою кваліфікованість та здатність вершити правосуддя.

Варіанти розвитку подій

Відповідь на це запитання вже підказав очільник Верховного Суду Ярослав Романюк, виступаючи перед парламентарями у сесійній залі. «Перш ніж вирішувати питання про обрання судді О.Царевич і будь-якого іншого судді на посаду безстроково, суддя зобов’язаний пройти процедуру так званого  первинного кваліфікаційного оцінювання. Зараз О.Царевич, власне, проходить таку процедуру. Свій висновок повинна зробити ВККС, а в подальшому і ви, шановні народні депутати, вирішуючи питання про наявність чи відсутність правових підстав для обрання конкретного судді на посаду безстроково», — пояснив керманич ВС.

Цим самим він фактично дав зрозуміти: доля служителів Феміди, щодо яких у політиків є претензії, цілком у руках парламентської більшості. Тобто навіть якщо ВККС не матиме зауважень ні до професійної кваліфікації таких законників, ні до змісту суддівського досьє чи декларації, ВР може знайти «правові підстави» для того, аби відмовити в обранні безстроково. От тільки чи пройде рішення народних обранців оскаржувальне випробування (звичайно, якщо хтось із служителів Феміди звернеться до суду) — зовсім інше питання.

Водночас, можливо, долю таких законників вирішуватиме вже не ВР, а Президент, до якого перейдуть повноваження щодо призначення володарів мантій на посади відразу безстроково. Втім, це передання відбудеться тільки тоді, коли будуть внесені зміни до Конституції в частині правосуддя.

За таких обставин справи претендентів на довічне служіння Феміді, перш ніж потрапити до рук гаранта, перевірятимуться «переформатованою» Вищою радою юстиції. Зважаючи на політику, якої останнім часом дотримується ВРЮ, напрошується такий висновок: конституційний орган може знайти підстави, аби відмовити у внесенні подання Президентові для призначення «проблемних» суддів безстроково.

Поки конституційні зміни не прийняті, суддям, які потрапляють в оціночні жорна як ВККС, так і ВР, варто сподіватися на те, що обидва органи керуватимуться виключно приписами закону, а не суспільною необхідністю. Незабаром дізнаємося, на чий бік стануть «кваліфікаційники» та парламентарі.

Результати проведення первинного кваліфікаційного оцінювання 100 суддів — кандидатів на обрання безстроково, можливо переглянути тут.