Испытание профессионализмом

Определяющим фактором обновления правовой системы может стать профессионализм защиты в уголовных процессах

Омбудсмен предостерегает адвокатов от попыток переложить на нее их профессиональные обязанности и напоминает о законодательных нормах, которые будут способствовать им в работе. Сами же юристы, по мнению уполномоченного по правам человека, должны помочь коллегам в погонах и мантиях имплементировать новую философию уголовного процесса.

Без зайвих зобов’язань

За час дії нового Кримінального процесуального кодексу захисники не втомлюються критикувати представників держави, які документ прийняти спромоглися, а ось його філософію — ні. На переконання адвокатів, цілком прогресивні положення акта нівелюються численними порушеннями, які допускають учасники процесу в погонах та мантіях. Зменшення ж негараздів, що за останні роки відзначають різні дослідники, правники ладні списувати на технічно-правові новації, а не на зміну свідомості колег по цеху (див. «ЗіБ» №46/2015).

Учергове поскаржитись на юстицію та поділитися нестандартними ідеями щодо подолання труднощів юристи змогли під час ІІ всеукраїнської конференції з кримінального права та процесу, ініційованої Асоціацією правників України. Крім захисників та суддів, у заході взяли участь громадські діячі, науковці та навіть уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, яка виступила в ролі першого спікера.

Вона повідомила про те, що готова всіляко допомагати юристам у захисті прав їхніх клієнтів. Однак нагадала, що її участь у процесі обмежується лише можливістю спостерігати та повідомляти про виявлені порушення самоврядним та керівним органам судової і правоохоронної інституцій.

У випадку ж, якщо адвокат звертатиметься по захист прав свого клієнта безпосередньо до офісу уповноваженого, В.Лутковська змушена буде направляти його до кваліфікаційної комісії адвокатури та клопотати про визначення компетенції юриста у застосуванні норм КПК та інших законів.

Незалежне спостереження — це все, на що може погодитись омбудсмен, адже вона переконана в тому, що її участь на боці потерпілого, як було передбачено у КПК 1960 року, або обвинуваченого порушить баланс інтересів та принцип змагальності процесуальних сторін.

Наріжний камінь

Також омбудсмен доповіла про те, що спільно з Радою Європи, ООН, посольством США в Україні та громадськими організаціями проведено моніторинг столичних судів стосовно імплементації ними приписів кодексу. За результатами дослідження його ініціатори дійшли висновку про неготовність київських служителів Феміди змінювати свою психологію та застосовувати світові стандарти правосуддя.

Підтвердженням цього, за словами В.Лутковської, стало питання одного із законників: «Якщо я не маю належних доказів вини особи, однак відчуваю, що вона винна, хіба ж я маю її звільняти?» Відповідь на нього, переконана омбудсмен, має бути виключно позитивною.

З другого боку, моніторинг виявив і те, що недбало до захисту прав осіб, утягнутих в орбіту кримінального судочинства, ставляться не тільки правники в погонах та мантіях, а й адвокати, які, здавалося б, мають приділяти цьому найпильнішу увагу.

Наприклад, одним з найпоширеніших недоглядів захисту є нехтування можливістю змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв’язку зі сплином часу, протягом якого заслуховувалися свідки, досліджувалися докази, і необхідність ізоляції особи могла відпасти. Нагадаємо: раніше про цю проблему писали представники Академії адвокатури України, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Єлоєв проти України» 2008 року. У цьому документі ЄСПЛ звернув особливу увагу на співвідношення суспільного інтересу та поваги до особистої свободи людини.

До речі, саме співвідношення суспільних та особистісних інтересів деякі фахівці схильні вважати наріжним каменем у процесі імплементації КПК. Так, представники тої ж академії вже писали про неприпустимість визначення співвідношення гарантій прав і законних інтересів людини і громадянина та правосуддя як відношення виду і роду або цілого та частини. Такий поділ, переконані науковці, посилює примат державних інтересів, характерний для радянського процесу, з якого вийшли не тільки деякі юристи в погонах та мантіях, а й окремі викладачі правничих вишів (див. «ЗіБ» №27/2015).

Межі співпраці

Ще одним сегментом процесу, де проявляється нехлюйство захисту, є застосування ст.206 КПК «Загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини». Незважаючи на те що такі метри вітчизняної юриспруденції, як Ярослав Зейкан та Сергій Сафулько, наголошували на обов’язку саме суду виявляти ініціативу в застосуванні цієї норми, адвокати також не повинні пасти задніх. Тим більше, що зазначена норма, переконана В.Лутковська, є унікальною, оскільки має запобігати катуванню осіб у період від затримання до призначення запобіжного заходу.

Також не звертають увагу юристи й на ст.208 КПК «Затримання уповноваженою службовою особою». Тут проблема полягає в тому, що правники в погонах, нехтуючи позицією ЄСПЛ із цього приводу, висловленою, наприклад, у рішенні «Гріненко проти України» 2012 року, всіляко відтягують момент складання протоколу. Протягом цього часу вони отримують можливість «поспілкуватись» із затриманим без адвоката.

Якщо, як указала уповноважений, правоохоронців зрозуміти можна, то недбальство захисників, виявлене моніторингом, проведеним у Львівській області, залишається загадкою. Адже є ціла низка відомчих документів Міністерства внутрішніх справ, завдяки яким може бути встановлений точний час затримання особи. Зокрема, омбудсмен поділилася секретом: якщо в журналі відвідувачів і запрошених з’являється запис про прихід клієнта, а потім про те, що той вийшов, а через 15 хв. знову прийшов, то це, швидше за все, показник того, що клієнт не виходив. Тож і в цьому питанні адвокат має бути надзвичайно уважним.

Нині, переконана омбудсмен, а також і інші фахівці, з якими пізніше спілкувався кореспондент «ЗіБ», від професійності захисників залежать інтереси не тільки конкретного клієнта, а й усього суспільства. Адже прискіпливість і наполегливість адвокатів урешті-решт змусить працювати їхніх процесуальних опонентів та арбітрів у провадженнях. Ті ж, хто не зможе відповідати високим професійним вимогам, заявленим захистом, залишатимуть свої посади, очищуючи таким чином правову систему.

ПРЯМА МОВА:

Валерія ЛУТКОВСЬКА,

уповноважений Верховної Ради з прав людини:

— Кримінальний процес найбільш складний з точки зору наслідків для людини. Відповідно, це має бути змагальний процес між професіоналами — професійним прокурором та професійним адвокатом. І участь ще однієї особи, чи то на стороні потерпілого, як це було визначено в старому КПК, чи то на стороні підсудного, як це теоретично могло б бути зараз, спричинила б перекос, що саме по собі є неправильним. Омбудсмен має стояти осторонь, але при цьому бути об’єктивним і незалежним арбітром, який у випадку порушень прав людини має звернутись із обгрунтованим зверненням до ВККС.

А ось що потрібно було б змінити в КПК, так це підхід до внесення застави. Це питання ми вже обговорювали із представниками банків і судів. Так, якщо в п’ятницю сплачується застава, не виключено, що особа вийде з місця тримання під вартою десь у вівторок. Ці дні її тримають, незважаючи на те, що свій обов’язок перед державою вона виконала. І незрозуміло, чому держава тримає її під вартою ці три дні.