Собрать все кредитные истории украинцев в одном месте нардепы поручат Нацбанку
Одним из условий сотрудничества с Международным валютным фондом было создание реестра кредитных историй. В настоящее время в Украине функционирует ряд подобных структур, но их деятельность, похоже, не удовлетворяет международных кредиторов. Да и банки не могут быть уверены, что, обращаясь к ним, получат полную информацию о своих клиентах.
Приватна сфера
Наразі діяльність кредитних бюро в Україні регулюється законом «Про організацію формування та обігу кредитних історій», який було ухвалено ще в 2005 р. Відповідно до нього бюро — це юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, опрацювання, зберігання, захист і використання кредитних історій.
Для створення відповідного бюро не потрібно відповідати суворим вимогам. Його засновником може бути як юридична, так і фізична особа, а статутний капітал має бути не менш ніж 5 млн грн. Для початку роботи необхідно також отримати ліцензію в Мін’юсті.
Не дивно, що можливістю створити власні кредитні бюро скористалися навіть деякі банки та їхні об’єднання. Зокрема, як повідомляється на сайті Першого всеукраїнського бюро кредитних історій, його засновниками є Асоціація українських банків та кілька десятків фінустанов. У свою чергу Українське бюро кредитних історій було створене Приватбанком спільно з одним міжнародним партнером. Наразі ці компанії разом з Міжнародним бюро кредитних історій уважаються найбільшими у даній сфері. Хоча на ринку діють й інші подібні структури.
Саме існування низки компаній, які надають подібні послуги, створює труднощі для їхньої роботи. Адже банк, визначаючи, чи варто давати позику тій чи іншій особі, не може бути впевненим, що знайде її в базі даних саме того бюро, з яким співпрацює. Тому часто фінустанови «підписуються» на інформацію з кількох бюро. Однак і це, звичайно, не може гарантувати отримання необхідних відомостей.
Для прикладу, на своєму сайті УБКІ повідомляє, що створило найбільшу базу кредитних історій — понад 36 млн. Водночас у списку партнерів цієї структури не значаться такі гіганти, як Ощадбанк і Райффайзен Банк Аваль. А значить, і кредитних історій від них лідер ринку не отримує.
Обидві зазначені фінустанови співпрацюють з ПВБКІ та МБКІ. Але з ними не співпрацює вже Приватбанк. Як наслідок, знайти таке бюро, котре мало б повну кредитну історію всіх банків, практично неможливо.
Всі в одному
Створити систему, яка міститиме повну інформацію, вирішили нардепи. Група парламентарів з кількох фракцій підготувала проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України» (№3111). Як зрозуміло з назви ініціативи, створювати нову базу даних буде безпосередньо регулятор.
Проект «сором’язливо» передбачає, що обсяги та порядок надання інформації Нацбанк визначатиме «своїми нормативно-правовими актами». У свою чергу фінустанови «зобов’язані» надавати відомості в обсязі та порядку, встановленими регулятором. Тобто НБУ матиме повне право зобов’язати банки надавати всі дані про кредити та їх погашення.
«Запроваджуваний реєстр має стати важливим інструментом банківського нагляду. Метою його створення є також необхідність поліпшення оцінки банками кредитного ризику та зниження частки проблемних кредитів», — ідеться в пояснювальній записці до проекту. Проведення змін, наголошують автори новацій, дасть змогу здійснювати моніторинг концентрації кредитного ризику, зокрема посилить моніторинг великих бізнес-груп. Тобто кожна фінустанова гарантовано отримає повну інформацію про кредитну історію свого нового клієнта. До того ж відомості надаватимуть не тільки банки, які працюють у звичному режимі, а й неплатоспроможні та ті, що ліквідуються.
Ціна питання
В пояснювальній записці нардепи зазначають, що реалізація їхньої ініціативи не потребуватиме додаткових витрат з держбюджету. Однак це правда лише частково. У кошторисі країни дійсно не треба буде прописувати окремим рядком гроші на новий сервіс. Натомість Нацбанку все ж таки доведеться витратитись. За оцінками експертів, лише на створення бази можуть знадобитися мільйони гривень, а потім доведеться ще й підтримувати її в робочому стані.
Водночас НБУ матиме змогу й заробляти на цьому реєстрі. Наявні бюро можуть або встановлювати єдину плату для всіх банків, які отримують доступ до кредитних історій, або ж визначати її залежно від розміру фінустанови. Ще один спосіб повернути інвестиції — справляння коштів із осіб, які хочуть ознайомитися із зібраними щодо них матеріалами.
Про те, яким саме чином регулятор зможе заробляти на своєму реєстрі, нардепи не сказали жодного слова. Єдине, що встановлено проектом, — порядок надання інформації з реєстру Нацбанк визначатиме самостійно. Якщо захоче — відкриє безкоштовний доступ, а якщо ні — фінустанови йому платитимуть.
Державна монополія
Ініціатива вже змусила занепокоїтись приватних держателів кредитних історій, оскільки Нацбанк має всі шанси перетворитися на монополіста в цій сфері. Адже, на відміну від своїх конкурентів, він отримає повний перелік всіх позик. До того ж регулятору не доведеться домовлятись із фінустановами про партнерство: вони будуть зобов’язані ділитись інформацією.
З високою часткою ймовірності проект буде ухвалено. На необхідності змін наголошував сам Нацбанк, а МВФ навіть уключив пункт про створення реєстру до меморандуму про співпрацю з Україною. Вимоги ж основного кредитора держави нардепи, напевно, виконають.
За таких умов приватним бюро вже зараз варто шукати шляхи до виживання. Можливо, вони домовляться про об’єднання своїх баз, а може, шукатимуть інші варіанти. Державні структури, як правило, забюрократизовані й неповороткі. Швидше за все, вони просто повідомлятимуть інформацію про позичальників, а приватні структури у свою чергу могли б самостійно її аналізувати й готувати висновки про те, чи варто довіряти клієнту гроші. Якщо такий сервіс стане надійним — чимало банків користуватимуться його послугами. Однак якщо регулятор надаватиме якісніші послуги, ніж нинішні організації, то він дуже швидко перетвориться на монополіста.
Пряма мова
Анастасія НЕСТЕРЕНКО, юрист АО «Спенсер і Кауфманн»:
— Навіть якщо не брати до уваги вимоги МВФ та ЄС у зв’язку з переговорами щодо надання Україні чергового пакета макрофінансової допомоги, появу проекту можна оцінити як позитивний крок. Хоча б тому, що в питанні ведення кредитних реєстрів наша країна відстала від світу майже на 80 років: перший такий реєстр був створений ще
у 1934 році в Німеччині.
Загальна мета створення реєстрів — отримання повної та достовірної інформації для більш ефективного управління ризиками. Тому цілком логічним видається встановлення для банків, з одного боку, необхідності надавати повну інформацію за наявними кредитними договорами, а з другого — можливості використовувати у своїй діяльності наявні в реєстрі відомості.
Втім, проектом пропонується закріпити фактично лише ідею, яку в подальшому наповнюватимуть реальним змістом на підзаконному рівні. Нацбанк має визначити обсяги та порядок надання інформації до кредитного реєстру НБУ, порядок його ведення та надання інформації банкам. Саме це визначатиме реальну ефективність реєстру як одного з інструментів підвищення надійності й стабільності банківської системи.
Материалы по теме
За венграми хотят закрепить право на наличку
09.11.2023
В НБУ озвучили уровень инфляции в 2023 году
27.01.2023
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!