Кто обеспечит доступ к правосудию и защитит интересы субъектов хозяйствования во время военных действий?
Юристы размышляют над тем, как обеспечить доступ граждан к правосудию на территориях, где проводится антитеррористическая операция, и как перевести бизнес в более безопасные регионы. Неопределенность ситуации лишает суды возможности должным образом осуществлять судопроизводство и оставляет предпринимателей один на один с должностными лицами новообразованных «республик».
Закон ніхто не бачить, але він є
Бойові дії на сході країни не повинні позбавляти громадян, що опинилися в епіцентрі зіткнень, прав і свобод. Саме такої думки дотримуються українські правники, запрошені до участі в IV всеукраїнському весняному форумі Асоціації адвокатів України «Київська весна». Розв’язувати проблеми правового захисту співвітчизників юристи налаштовані спільно.
Негараздів так багато, що з ними не здатні впоратися новітні законодавчі ініціативи, зазначив суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Олег Ткачук. Питання забезпечення доступу до правосуддя у справах, підвідомчих судам, що тимчасово припинили свою роботу в Автономній Республіці Крим та зоні проведення АТО, дотепер не вирішені. Розбиратися з ними, впевнений законник, повинні аж ніяк не суди. Однак саме їм щоразу доводиться винаходити велосипед, аби здійснювати правосуддя належним чином.
Наразі найбільшу увагу служителі Феміди приділяють касаційним скаргам у процесах, сторони яких перебувають у Криму або зоні проведення АТО. Чисельність таких скарг зростає щодня. Однак у більшості випадків третя інстанція позбавлена можливості як викликати скаржників, так і повідомити відповідачів про надходження документа. Частково ці перешкоди вдається подолати, розміщуючи інформацію на офіційних сайтах. Саме тому О.Ткачук радить адвокатам, які беруть участь у таких спорах, уважно моніторити Інтернет на предмет появи повідомлень.
Ще з більшими труднощами доводиться стикатися учасникам, якщо їхні справи перебувають у першій або другій інстанції. У зв’язку з припиненням роботи судів на території, де проводиться АТО, велика кількість документів уважається втраченою. Відновлювати справи (по можливості) доручається судам, до юрисдикції яких передано матеріали. Допомогти в цьому своїм клієнтам О.Ткачук закликав адвокатів.
Якщо ж справа відновленню не підлягає, говорить володар мантії, суди потрапляють у патову ситуацію. З одного боку, здійснювати правосуддя неможливо, з другого — це є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Така ж ситуація складається і з виконанням судових рішень.
Розв’язати проблему, вважає законник, можна було б у разі оголошення воєнного стану. Тоді б принаймні з’явилася визначеність щодо припинення судового розгляду чи продовження процесуальних строків.
Практичні поради
Доки все залишається так, як є, судді дають практичні поради захисникам. Головне, на що потрібно звернути увагу адвокату при складанні процесуальних документів, уважає суддя ВСС Галина Юровська, — контактні дані учасників процесу. Вказувати потрібно всі відомі телефонні номери та адреси електронної пошти, що збільшить імовірність вчасного повідомлення учасника. Готувати процесуальні документи необхідно ретельно, аби за потреби їх можна було направити в електронному вигляді. За наявності належної аргументації суд їх прийме.
Індивідуально має обговорюватись і можливість оплатити судовий збір. Оскільки на окупованих територіях фінансові операції припинені, несплата збору не розглядатиметься як підстава для відмови в прийнятті заяви. Задля уникнення перешкод для перевірки місця реєстрації учасників процесу Г.Юровська радить захисникам докладати до матеріалів усі доступні їм документи, які можуть свідчити про місце реєстрації особи (наприклад копію паспорта).
Під час участі в процесі суддя рекомендує звертати особливу увагу на такі норми Цивільного процесуального кодексу, як ст.8 (про аналогію), ст.14 (про обов’язковість виконання судових рішень), стст.201, 202 (про зупинення розгляду справи у зв’язку з особливими обставинами). Розраховувати ж на виконання судових наказів у зоні проведення АТО володарка мантії не радить.
Також Г.Юровська звернулася до юристів із проханням не зловживати правами. «Запрошення адвокатом до судової зали 15—20 представників клієнта не забезпечить справедливості судового розгляду», — впевнена суддя.
Бізнес та патріотизм
Поради від суддів адвокати сприймають із вдячністю, тим більше що життя на окупованих територіях триває не тільки у фізичних, а й в юридичних осіб. Багато представників бізнесу, говорить голова Наглядової ради ААУ, адвокат Ольга Дмитрієва, залишаються патріотами й хочуть сплатити податки в Україні. За можливості підприємці виводять свої активи за межі зони проведення АТО. Якщо ж переведення виробничих потужностей вимагає величезних витрат або є неможливим, регулювання діяльності відбувається за українським законодавством.
Щоправда, говорять правники, виконання нових законів, які стосуються правових відносин на окупованій території, не завжди є реальним. А окремі нюанси регулюють внутрішні акти. Такими документами є, наприклад, накази Державної реєстраційної служби. Так, з листопада минулого року суб’єкти господарювання, розташовані в зоні проведення АТО, можуть бути зареєстровані в будь-якому відділі реєстраційної служби в Україні. До речі, за цим же принципом реєструються й акти цивільного стану. А ось документи, видані так званими народними республіками, Україною не визнаються. А над тим, чи визнавати медичні свідоцтва, підписані так званим міністерством охорони здоров’я ДНР, посадовці ще розмірковують.
Доки тривають мізкування та прийняття експериментальних законів, юристам доводиться працювати за принципом «порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих». Усі учасники цивільного провадження готові підходити до вирішення процесуальних питань в індивідуальному порядку, тим більше що це цілком можна робити і в межах чинного законодавства.
Судья ВСС О.Ткачук говорит о невозможности исполнения судебных решений на территории проведения АТО, что одновременно является нарушением Конвенции о защите прав человека и основных свобод.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!