Народный депутат Валерий Писаренко:

«В страну не придут инвестиции, если не будет честного, справедливого и беспристрастного суда»

Несмотря на внесенные парламентом на этой неделе изменения, бюджет-2015 вряд ли можно назвать стратегически обусловленным. Постоянное урезание бюджетов дотационных сфер неизбежно чревато накоплением дополнительных долгов перед населением и иностранными кредиторами. Но особенно угрожающим, по мнению народного депутата Валерия Писаренко, является существенное сокращение расходов на нужды судебной системы.

— Валерію Володимировичу, попри очікування й прогнози Уряду річної давнини про черги інвесторів, які нібито вишукувалися на українських кордонах, наразі маємо зворотну динаміку. Що, власне, і призводить до необхідності постійно коригувати державний бюджет під реальні надходження. Чим, на ваш погляд, зумовлений відплив іноземних інвестицій з України? Тільки нестабільна політична ситуація налякала західних бізнесменів, як стверджують урядовці, чи є інші об’єктивні чинники?

— Інвестори з усього світу дійсно готові вкладати в Україну, адже це гарна держава, в самому центрі Європи, яка, попри все, має достатній ресурсний потенціал, надра й територію. Але всі розуміють, що, вкладаючи кошти в економіку будь-якої країни, інвестор повинен відчувати себе захищеним. І це логічно, бо кожна людина, відносячи гроші в банк, хоче бути впевненою в тому, що безперешкодно отримає їх назад. Бажано з відсотками. Так само й інвестор, вкладаючи свої кошти, бажає з часом отримати прибуток.

— То, може, бракує певних умов для залучення іноземного капіталу?

— Це ж очевидно. Для того щоб залучити іноземні кошти й зацікавити інвесторів, необхідно дотриматися низки умов. Перш за все держава повинна мати стабільне, стійке та зрозуміле законодавство. Має бути в наявності розбудована, функціональна правова система, аби громадяни, які зважилися вкласти гроші в українську економіку, були впевнені, що їхні інтереси гарантовано захистить закон і суд.

— Але як у такому випадку вплине на розбудову справедливої судової системи обмеження заробітних плат держслужбовців і працівників судової системи, включаючи суддів? Чи немає тут дисбалансу?

— Дисбаланс, звичайно, є. Переконаний, що якісно виконувати свої обов’язки, в будь-якій, напевно, професії за мізерну плату неможливо. Втім, на перший план тут виходить питання боротьби з корупцією.

Ні для кого не є таємницею, що дуже важко в корумпованій країні (а те, що вона такою є, визнають навіть перші особи держави) забезпечити нормальну роботу державних органів. Уряд уже тривалий час намагається створити антикорупційне бюро, комісію чи щось подібне. Однак корупція процвітає. І поки жодних результатів боротьби з нею не спостерігається.

— То, може, виною тому недоліки методики боротьби із цим явищем? Може, вони недостатньо суворі щодо, наприклад, працівників судової влади?

— На мій погляд, перемогти корупцію тільки батогом, тобто зниженням заробітних плат працівників держ­апарату і суддів, навряд чи вийде. Адже значна частина представників судової системи працює чесно та професійно. І нині складається така ситуація, коли влада власноруч підштовхує цих людей до порушення закону. Передусім це стосується помічників суддів, котрі, як мені відомо, іноді мають зарплату, трохи більшу за 1000 грн., хоча роботу виконують колосальну та складну.

Та, якщо розібратися, імідж будь-якої державної системи створюють люди, які в цій системі перебувають. Нерідко громадяни, стикнувшись із несправедливістю на незначному побутовому рівні, переносять її на більш високий ступінь. І виходить, що упередженість вони вбачають в усьому. Несправедливість, помножена на корупцію, залишається, на жаль, головною бідою нашої держави.

— Якщо зниженням заробітних плат справедливого суду не отримаєш, то, можливо, оклади суддів треба збільшити? Змінити батіг на пряник?

— До питання фінансування судів та оплати праці суддів необхідно підходити комплексно. Передусім слід зайнятися підвищенням їх професійного рівня. Водночас не зайвим буде розв’язати проблему конкретизації та розширення видів відповідальності за порушення, які судді, давайте говорити відверто, все ж допускають.

На жаль, не всі розуміють, що в країну не прийдуть інвестиції, якщо не буде чесного, справедливого й неупередженого суду.

— То, може, судова реформа й закон «Про забезпечення права на справедливий суд» стануть поштовхом до позитивних змін і трансформації іміджу судової влади на більш позитивний?

— Як не прикро, ті закони, які нині приймаються, спрямовані на те, щоб узяти під контроль окремі державні інститути, у тому числі й судову систему. Влада намагається змусити суди працювати, як потрібно. Але в цьому і є ключова помилка. Трансформація повинна відбуватися виключно за допомогою реальних реформ. Такий шлях свого часу обрав Сінгапур, який зі слаборозвиненої риболовецької країни перетворився на одну з найрозвиненіших держав світу. І все тому, що в громадян було прагнення до змін, яке підкріплювалося достатньою політичною волею. Ми просто повинні взяти те краще, що є у світі, й імплементувати до власної державної системи.