Гаага ad hoc

Почему власть потеряла интерес к принятию Римского статута

Власти изменили свой взгляд на ратификацию Римского статута – предпосылки для предоставления Международному уголовному суду полномочий по рассмотрению дел о преступлениях, совершенных гражданами Украины. В то же время о необходимости такого шага заговорила оппозиция.

Весняні наміри

Про необхідність якомога швидше ратифікувати Римський статут представники влади заявляли весною минулого року. Спершу на цьому наголошував Прем’єр Арсеній Яценюк, а згодом тодішній в.о. Президента Олександр Турчинов звернувся до Конституційного Суду щодо відповідності документа Основному Закону.

Статут було ухвалено Генеральною Асамблеєю ООН у 1998 р., і на сьогодні його ратифікувало близько 140 країн. Водночас окремі держави, приміром США та Росія, цього не зробили, а Китай, Індія, Туреччина та деякі інші країни відмовилися навіть підписувати документ.

Міжнародний договір передбачає, що громадяни країн-учасниць можуть бути засуджені МКС за геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Суд має право приймати в провадження справи, якщо злочин було скоєно або на території держави, яка підписала статут, або громадянином такої держави.

Одначе процес прийняття статуту забуксував практично відразу після того, як розпочався. Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі КС, О.Турчинов уніс подання 22 травня, а вже 28-го — відкликав його. Хоча громадськості про це не повідомив.

Нові пріоритети

Разом з тим подання в.о. Президента від самого початку було зайвим кроком. Відповідний висновок єдиний орган конституційної юрисдикції зробив ще у 2001 р. У ньому зазначалося, що міжнародні судові органи, передбачені ч.4 ст.55 Конституції, за своєю природою, є допоміжними засобами захисту прав і свобод людини. Натомість МКС доповнює систему національної юрисдикції, а такої можливості Основний Закон не передбачає. Тому, перш ніж ратифікувати статут, необхідно внести зміни до Конституції.

Готовність підкоригувати Основ­ний Закон нардепи продемонстрували 16 січня цього року, подавши до Верховної Ради проект «Про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту)» (№1788). Пропонується прописати, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах документа. Втім, навіть якщо КС дасть позитивний висновок на цей проект, цілком можливо, що поправка не набере необхідної для ухвалення в першому читанні кількості голосів. Адже все вказує на те, що найбільші політичні гравці вже не зацікавлені в таких змінах.

«Наша фракція не підтримає ратифікацію Римського статуту, адже він може бути використаний проти нас же в цій ситуації, відволікатиме військових державних службовців, узагалі всю державу на абсолютно прогнозовані російські звернення щодо нас у цьому суді. У той же момент Російська Федерація туди не збирається вступати. Ми вважаємо це неправильним, несиметричним», — пояснив свою позицію голова фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко.

Більш обережно щодо підтримки документа висловився спікер Володимир Гройсман. За його словами, ратифікувати статут слід у рамках змін до Основного Закону, а тому це питання має розглядатися в конституційному процесі. Тобто тоді, коли парламент підготується до більш масштабних конституційних змін.

У свою чергу представник БПП Віталій Купрій поскаржився на тиск через те, що він продовжує боротися за підтримку статуту. «Ю.Луценко заявив: Президент і РНБО проти ратифікації. Тому він поставив питання: «Не подобається — виходь із фракції». Я сказав: «Виключайте, поставте це питання на голосування», — розповів парламентар. При цьому, на його думку, ухвалення документа не матиме жодних негативних наслідків для українських військових.

Несподівано про необхідність підтримки статуту заговорили в Опозиційному блоці. Представники фракції зареєстрували проект постанови «Про Заяву Верховної Ради України щодо звернення до Президента України та Кабінету Міністрів України з питання ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду» (№2015). У пояснювальній записці вказується, що «під час збройного протистояння на територіях Донецької та Луганської областей вчинено численні тяжкі та особливо тяжкі злочини — масове вбивство українських громадян». Самі ж нардепи не можуть внести на розгляд ВР підписані Україною міжнародні договори, а тому просять главу держави та Уряд поквапитись із цим.

Обійдемось і без статуту

Одним з основних аргументів на корись відмови від ухвалення документа є можливість і тепер звертатися до Міжнародного суду ad hoc, тобто разово. Саме таким чином Уряд направив подання до Гааги з проханням розслідувати події на майдані минулорічної давнини.

Крім цього, 4 лютого ВР ухвалила постанову «Про Заяву про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та військових злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій ДНР і ЛНР, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян».

Водночас таке рішення не принесе особливої вигоди громадянам. Як пояснював ще у 2012 р. нинішній міністр юстиції Павло Петренко, МКС може приймати в провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й з власної ініціативи, коли держава не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином. Однак, схоже, зі зміною владної вертикалі змінились і пріоритети.